Проблема формування самосвідомості в молодшому шкільному віці

Проблема розвитку самосвідомості як найважливішого компонента особистості відноситься до числа базових в психології і неодноразово ставала предметом філософського і психологічного аналізу. У вітчизняній психології під самосвідомістю розуміється процес пізнання людиною самого себе, в результаті якого утворюється уявлення про себе як суб`єкта дій і переживань і складається емоційно-ціннісне ставлення. У роботах Л. І. Божович, И.И.Чесноковой, Л. С. Виготського, І. С. Кона і інших авторів розкриваються різні аспекти становлення самосвідомості. У числі найменш вивчених питань - умови і механізми розвитку самосвідомості в перехідні періоди розвитку особистості, в молодшому шкільному віці, коли відбуваються якісні зміни самосвідомості, що визначають розвиток соціальної та інтелектуальної активності.

Предмет нашого дослідження - проблема формування самосвідомості в молодшому шкільному віці. Особливу увагу ми приділяємо становленню кожного з компонентів самосвідомості, їх ролі в формуванні в майбутньому цілісної "Я концепції". У дослідженні взяло участь 29 дівчаток і 21 хлопчик у віці 9-10 років. Методи дослідження: соціометричний опитування, дослідження самооцінки за методиками: Дембо-Рубінштейна, "Драбинка", "Оціни себе", вільне опис "Хто Я", "Який Я", метод семантичного диференціала.

Отримані результати дозволяють зробити наступні висновки:

1) У дітей молодшого шкільного віку недостатньо чітко сформований образ "Я". Школярі дають достатню кількість самоописів, але більшість суджень стосуються зовнішніх характеристик. Це свідчить про чітке уявлення про схему тіла. Фізичний образ диференціюється за статевою ознакою. Особистісні якості в основному відображають характеристику, яку дає учитель дітям. Диференціюються ознак особистих якостей мало, більшість молодших школярів дають характеристику в цілому. На наш погляд це пов`язано з нерозвиненою ерудицією і маленьким словниковим запасом. При описі себе молодші школярі виділяють характеристики свого "Соціального Я". Діти усвідомлюють і приписують певні соціальні ролі. Однак немає ідентифікації себе з широкими соціальними групами. Гендерні ролі у молодших школярів визначені досить чітко, вони виділяють риси характеру, стиль поведінки, особистісні якості, що відповідають підлозі. Сформованість образу "Я" у хлопчиків, в середньому нижче, ніж у дівчаток. Різниця в сформованості образу "Я" у хлопчиків і дівчаток обумовлені як віковими особливостями швидшого розвитку дівчаток, так і фактом суб`єктивного, більш вимогливого ставлення жінок-вчителів до учнів своєї статі, з можливістю дівчаток ідентифікувати себе з учителем жіночої статі, приписуючи деякі їх якості собі.

2) Більшість дітей молодшого шкільного віку мають неадекватну самооцінку. Найчастіше вона має тенденцію до завищення реальних якостей учнів. Це пов`язано з несформованістю вміння рефлексувати. Самооцінка дівчаток більш реалістична. Дівчатка більш адекватно оцінюють свої досягнення і статусні ролі. Це пов`язано з тим, що дівчатка раніше починають прислухатися до думки оточуючих, усвідомлюють наявність достоїнств і недоліків.

3) Діти виділяє такі якості, як правдивість, щедрість і сміливість, найбільш важливими для характеристики особистості. Це пов`язано з тим, що відносини в молодшому шкільному віці носять функціонально рольової характер. Ті ж якості, які спрямовані на більш глибокі міжособистісні відносини, не є важливими.

Таким чином, можна сказати, що уявлення про себе у дітей молодшого шкільного віку знаходиться на стадії формування, їх образ "Я" характеризується недостатньою чіткістю, диференційовані і розробленістю. Самооцінка виявляється в основному не адекватною і має тенденцію до завищення. Ми вважаємо, що на цьому етапі розвитку самосвідомості, важливо допомогти школярам сформувати цілісний образ "Я", адекватну самооцінку і прийняття себе, так як відповідно до теорії Е. Еріксона, молодші школярі переживають психосоціальний криза "працьовитості - неповноцінності". Наслідком позитивного переживання кризи має стати почуття компетентності.

Завдання, які ми ставимо: розвиток рефлексивності, впевненості в собі, адекватної самооцінки, прийняття свого тіла, усвідомлення своїх особистісних характеристик. Ми плануємо використовувати заняття з елементами креативних технік, казкотерапія і игротерапию.

Програма формування самосвідомості молодших школярів включає в себе три етапи: I - орієнтовний (знайомство з дітьми, вивчення їх особистісних особливостей, створення сприятливого емоційного фону в групі) - II - реконструктивний (прояснення учасниками групи уявлень про себе, надання допомоги дітям в самопізнанні своїх внутрішніх якостей, формування вміння усвідомлювати і описувати свої емоційний стану, почуття, якості, стабілізація образу) - III - закріплює (рефлексія змін, що сталися з особистістю кожного уч стніка, відпрацювання навичок і вмінь, сформованих в ході групових занять, вимірювання ефективності програми, повторне дослідження).

Москальова Е.А.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!