Ставлення способу розв`язання до форми презентації завдань

Розробка методичного апарату діагностики теоретичного мислення у дітей молодшого шкільного віку є актуальним завданням сучасного етапу вдосконалення психологічного забезпечення у вивченні новоутворень когнітивної сфери молодших школярів. Про можливість повного визначення характеристик способу мислення і його окремих компонентів можна говорити в тому випадку, якщо випробуваному пропонуються для вирішення завдань всі форми дії (предметна, образна, знакова).

У ряді досліджень, які висвітлюють проблему діагностики теоретичного мислення у молодших школярів (Зак О.З., 1984, 1995), було показано, що рішення задач тим чи іншим способом (теоретичним, емпіричним) залежить від того, в якій формі пропонується вирішувати завдання. При дослідженні цієї залежності встановлено, що чим більш конкретна форма дії при вирішенні задач (предметно-дієва по відношенню до наочно-образної і тим більше до умовно-знакової), тим частіше використовується теоретичний спосіб і його компоненти.

Предметом нашого дослідження є розумова функція планування. В експериментах ми використовували ряд методик, завдання яких об`єктивно ставилися до одного класу - класу просторово-комбінаторних задач. Матеріалом служила деяка предметна система, задана як безліч станів, переходи між якими визначалися загальним принципом її перетворень. Безпосередньою метою випробуваного було виявлення цього принципу і рішення класу задач, що вимагають планування перетворення об`єкта.

Структура діагностики повинна забезпечувати виявлення, як актуального рівня психічної функції, так і її найближчих передумов. До її складу увійшли методики з різними формами презентації завдань. 1. "Перестановки" - являє собою спрощений варіант гри "П`ятнашки". Її прототипом послужила методика В.Х.Магкаева (1974). Форма пред`явлення бланкова. 2. "Квадрат" - спочатку використовувалася нами для уточнення характеру теоретичного способу дії і визначення його кордонів. Потім форма презентації даного завдання була змінена. Ми побудували її комп`ютерний варіант і почали апробацію.

В результаті проведення методики "Перестановки" були виділені три групи випробовуваних: "теоретики" - 28% - "емпірики" - 16% - "маніпулятори" - 11%. Процедура "Квадрат" дозволила виділити лише дві групи: "емпірики" - 68% і "маніпулятори" - 26%. Молодші школярі з теоретичним способом вирішення виявлені не були.

Таким чином, була встановлена деяка залежність при виконанні учнями завдань, які потребують вирішення "в умі": теоретичний спосіб дії використовується ними частіше при пред`явленні завдань в наочно-образній формі, ніж в умовно-знаковою, оскільки вони є по відношенню до неї більш конкретної формою дії.

Особливу увагу ми приділили групі школярів, у яких був виявлений низький показник рівня розвитку планування. Для цієї групи випробовуваних була побудована корекція способів дії. Схема побудови формує процедури заснована на принципі "зворотного відкоту", що дозволило виявити найближчі передумови досліджуваної функції мислення і генетично попередні їй форми. Такими по відношенню до згорнутому розумовому дії можна вважати розгорнуті внешнепредметние дії.

Таким чином, предметно-маніпулятивна форма, при якій завдання виконується натурально, "вручну" з подальшим поетапним "поверненням" дії до внутрішньої розумової формі, може служити засобом активізації планувальної функції мислення і дозволяє спостерігати поліпшення результатів у випробовуваних, що мають труднощі при рішенні задач " в розумі".

Марокова М.В.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!