Психологічні умови формування нормальної особистості
Є розбіжності щодо правомірності словосполучення "нормальна особистість". П.Б.Ганнушкин вважав, що поняття "норма" і…
Міжособистісна роз`єднаність, зростання індивідуалістичного (егоцентричного) свідомості, порушення механізму ідентифікації зі своїм народом і культурою веде до того, що наше сучасне суспільство не є інтегруючим початком, об`єднуючим безліч особистостей. В системі міжособистісних контактів втрачається категорія "значущого іншого", позиція, почуття, світогляд окремої людини не є важливими і вимагають уваги і розуміння.
Суспільство як колективний суб`єкт можливо лише за умови подолання міжособистісної роз`єднаності і розділеності, заміна суб`єкт-об`єктного взаємодії між людьми, де людина постає перед нами лише як певний набір функцій і розглядається з точки зору корисності або марності для нас, на суб`єкт-суб`єктні відносини, де кожна людина, висловлюючи себе як особистість, буде бачити в іншій людині особистість ж і буде не тільки брати від нього, а й давати щось взамін, де буде відбуватися процес соразвітія, проце сс персоналізації.
Вивченням даної проблеми і суміжних з нею проблем займалися такі психологи і філософи як: С.Л. Рубінштейн, А. В. Брушлінскій, І.В. Вачков, В.Е.Кемеров, А.Кармін, В.І. Вернадський, К.А. Абульханова-Славська та ін.
С.Л. Рубінштейн зазначав, що ставлення іншого "Я" до мого "Я" виступає як умова мого існування. Кожне "Я" оскільки воно є і загальність "Я", є колективний суб`єкт, співдружність суб`єктів, співдружність особистостей. Це "Я" є насправді "ми". В.І. Вернадський говорив він ноосферу як про сферу розуму властивому всьому людству, К. Юнг постулював існування колективного несвідомого, а й свідомість є суспільним продуктом, созание як спільне знання: не існує свідомості безвідносно до його суб`єкту, за аналогією, не існує несвідомого без того, кому воно притаманне. А. Карімн приходить до розуміння того, що на даному етапі розвитку людство ставати єдиним не тільки за антропологічним ознакою (як біологічний вид), але і по соціальному, об`єднуючись в цілісну всесвітню соціальну систему.
Я вважаю, що проблема нашого сьогоднішнього суспільства полягає в тому, що відсутня та сама єдина мета діяльності, яка підкоряла б собі всі приватні діяльності окремих суб`єктів, тим самим ставиться проблема неусвідомленість окремими людьми своєї причетності до категорії колективного суб`єкта.
Найвищого рівня суб`єкт-суб`єктна відношення досягає саме щодо любові до іншої людини, а це вже є аксіологічного стороною розглянутої нами проблеми, це рівень морального ставлення до іншої людини.
Я вважаю, що для єднання людства як колективного суб`єкта необхідно:
- подолання суб`єкт-об`єктних відносин і утвердження суб`єкт-суб`єктних, де особистість знайде своє справжнє вираження, розуміння і прийняття, буде "значущим іншим";
- ставлення іншого "Я" до мого "Я" має виступати як умова мого існування, кожне "Я" оскільки воно є і загальність "Я", є колективний суб`єкт, отже, немає пріоритету одного "Я" над іншим;
- для успішного функціонування особистості її предметна діяльність і її спілкування обов`язково повинні мати крім об`єктивної доцільності, якоюсь суб`єктивний, особистісний сенс, переживати як певний аспект "Я";
- необхідним є встановлення довіри один до одного і формування інтегративної суспільної мети, ідеї, яка б об`єднала і згуртувала суб`єктів приватних діяльностей;
- формування і розвиток здатності в ближньому побачити і викликати до життя далекого людини, ідеал людини, але не в його абстрактному, а в його конкретному ламанні;
- формування полісуб`ектную взаємодії між людьми, ми-концепції, як фактора усвідомлення своєї відповідальності за себе і іншу людину;
- з необхідністю повинен здійснюватися процес персоналізації суб`єкта, де б він отримував ідеальну представленість в життєдіяльності інших людей і міг виступати в суспільному житті як особистість.
Істинне суспільство, єднання людей має з необхідністю включати в свою структуру даний суб`єкт-суб`єктний тип відносин і лише на такому фундаменті воно буде здатне існувати як таке. Реалізація даних відносин залежить від кожного з нас як суб`єктів суспільного, цілеспрямованої діяльності, від особливого прояви наших сутнісних сил, нашого життя в людському її розумінні. А так же від діяльності керівників державних органів, системи освіти та інших соціальних інститутів.
Ульянов Микола Миколайович
Є розбіжності щодо правомірності словосполучення "нормальна особистість". П.Б.Ганнушкин вважав, що поняття "норма" і…
Проблема самоорганізації є неодмінною умовою збереження вивченні процесів адаптації особистості і в той же час…
Діагностика особистості повинна будуватися на ясних і точних уявленнях про сутність цього явища. Психологи, одностайно…
У науковій літературі є різні підходи до визначення поняття "умова". З точки зору філософії "умова" трактується як…
Довгий час вивчення несвідомого було прерогативою психології, але сьогодні вже загальновизнано положення про…
Вперше поняття "значимий інший" було використано в першій половині ХХ століття в рамках теорії міжособистісних відносин…
У сучасній вітчизняній психології одним з провідних в методологічному плані є суб`єктний підхід, представлений…
С. Л. Рубінштейн, Б. Г. Ананьєв і Б. Ф.Ломов вважали, що основним об`єктом психологічних досліджень є людина - одна з…
У дослідженні ціннісних орієнтацій студентів в сфері вищої фізкультурної освіти ми спиралися на праці вітчизняних…
Спілкування є вирішальною умовою становлення кожної людини як особистості. Якщо маленьку дитину позбавити можливості…
Командні види спорту, як правило, передбачають колективний спосіб здійснення діяльності. Однак дуже часто ефективність…
"Особистість" і "суб`єкт" - два давніх сусіда не тільки в психологічній, а й філософської літературі. Здавалося б, за…
До найважливіших функцій спілкування відноситься розуміння психічного стану іншої людини. Одним з методів дослідження…
психічні процесиВ результаті будь-якого психічного процесу як діяльності мозку виникає ту чи іншу освіту - чуттєвий…
Б.Г. Ананьїв першим в психології спробував дати психологічну характеристику категорії індивідуальності. У психології…
Розробка системно-суб`єктного підходу в психології, сенс якого полягає в переході до цілісного вивчення людини,…
Аддиктивная потреба, минулий адиктивний досвід і аддиктивная ситуація формують аддиктивную установку, але домінуючу…
Будь-яка дія людини виходить з тих чи інших мотивів і направляється на певну мету-воно дозволяє ту чи іншу задачу і…
У вітчизняній традиції соціалізація розглядається переважно як засвоєння індивідом соціального досвіду, яке…
Узагальнюючи різноманіття дефініцій конфлікту, що зустрічаються в літературі, можна запропонувати таке його визначення.…
Суб`єктність, набуваючи статусу методологічного принципу, визначається як властивість індивіда бути суб`єктом своєї…