Суб`єкт-суб`єктні відносини і колективний суб`єкт

Міжособистісна роз`єднаність, зростання індивідуалістичного (егоцентричного) свідомості, порушення механізму ідентифікації зі своїм народом і культурою веде до того, що наше сучасне суспільство не є інтегруючим початком, об`єднуючим безліч особистостей. В системі міжособистісних контактів втрачається категорія "значущого іншого", позиція, почуття, світогляд окремої людини не є важливими і вимагають уваги і розуміння.

Суспільство як колективний суб`єкт можливо лише за умови подолання міжособистісної роз`єднаності і розділеності, заміна суб`єкт-об`єктного взаємодії між людьми, де людина постає перед нами лише як певний набір функцій і розглядається з точки зору корисності або марності для нас, на суб`єкт-суб`єктні відносини, де кожна людина, висловлюючи себе як особистість, буде бачити в іншій людині особистість ж і буде не тільки брати від нього, а й давати щось взамін, де буде відбуватися процес соразвітія, проце сс персоналізації.

Вивченням даної проблеми і суміжних з нею проблем займалися такі психологи і філософи як: С.Л. Рубінштейн, А. В. Брушлінскій, І.В. Вачков, В.Е.Кемеров, А.Кармін, В.І. Вернадський, К.А. Абульханова-Славська та ін.

С.Л. Рубінштейн зазначав, що ставлення іншого "Я" до мого "Я" виступає як умова мого існування. Кожне "Я" оскільки воно є і загальність "Я", є колективний суб`єкт, співдружність суб`єктів, співдружність особистостей. Це "Я" є насправді "ми". В.І. Вернадський говорив він ноосферу як про сферу розуму властивому всьому людству, К. Юнг постулював існування колективного несвідомого, а й свідомість є суспільним продуктом, созание як спільне знання: не існує свідомості безвідносно до його суб`єкту, за аналогією, не існує несвідомого без того, кому воно притаманне. А. Карімн приходить до розуміння того, що на даному етапі розвитку людство ставати єдиним не тільки за антропологічним ознакою (як біологічний вид), але і по соціальному, об`єднуючись в цілісну всесвітню соціальну систему.

Я вважаю, що проблема нашого сьогоднішнього суспільства полягає в тому, що відсутня та сама єдина мета діяльності, яка підкоряла б собі всі приватні діяльності окремих суб`єктів, тим самим ставиться проблема неусвідомленість окремими людьми своєї причетності до категорії колективного суб`єкта.

Найвищого рівня суб`єкт-суб`єктна відношення досягає саме щодо любові до іншої людини, а це вже є аксіологічного стороною розглянутої нами проблеми, це рівень морального ставлення до іншої людини.

Я вважаю, що для єднання людства як колективного суб`єкта необхідно:

- подолання суб`єкт-об`єктних відносин і утвердження суб`єкт-суб`єктних, де особистість знайде своє справжнє вираження, розуміння і прийняття, буде "значущим іншим";

- ставлення іншого "Я" до мого "Я" має виступати як умова мого існування, кожне "Я" оскільки воно є і загальність "Я", є колективний суб`єкт, отже, немає пріоритету одного "Я" над іншим;

- для успішного функціонування особистості її предметна діяльність і її спілкування обов`язково повинні мати крім об`єктивної доцільності, якоюсь суб`єктивний, особистісний сенс, переживати як певний аспект "Я";

- необхідним є встановлення довіри один до одного і формування інтегративної суспільної мети, ідеї, яка б об`єднала і згуртувала суб`єктів приватних діяльностей;

- формування і розвиток здатності в ближньому побачити і викликати до життя далекого людини, ідеал людини, але не в його абстрактному, а в його конкретному ламанні;

- формування полісуб`ектную взаємодії між людьми, ми-концепції, як фактора усвідомлення своєї відповідальності за себе і іншу людину;

- з необхідністю повинен здійснюватися процес персоналізації суб`єкта, де б він отримував ідеальну представленість в життєдіяльності інших людей і міг виступати в суспільному житті як особистість.

Істинне суспільство, єднання людей має з необхідністю включати в свою структуру даний суб`єкт-суб`єктний тип відносин і лише на такому фундаменті воно буде здатне існувати як таке. Реалізація даних відносин залежить від кожного з нас як суб`єктів суспільного, цілеспрямованої діяльності, від особливого прояви наших сутнісних сил, нашого життя в людському її розумінні. А так же від діяльності керівників державних органів, системи освіти та інших соціальних інститутів.

Ульянов Микола Миколайович

Увага, тільки СЬОГОДНІ!