Соціальні форми колективного несвідомого в масовій свідомості росіян

Довгий час вивчення несвідомого було прерогативою психології, але сьогодні вже загальновизнано положення про міждисциплінарному характері даного феномена, і про необхідність комплексного підходу до явищ цього класу. У центрі уваги сучасної вітчизняної соціології цілком обгрунтовано стоять процеси, пов`язані з функціонуванням масової свідомості в контексті соціальних змін російського суспільства. Криза цінностей, що супроводжує соціальну трансформацію сучасної Росії, зумовлює необхідність теоретичного та емпіричного осмислення ціннісних установок і нормативних уявлень людей, суспільних настроїв і мотивації групової поведінки. Дані емпіричних досліджень все частіше фіксують внутрішню суперечливість, інфантилізм, розірваність як індивідуально-особистісного, так і масової свідомості. Подібне явище можна описати, але важко пояснити. Можна припустити, що масова свідомість володіє двома наборами пізнавальних засобів, які можна визначити як раціональне і ірраціональне (міфологізована) мислення.
Очевидно, що саме масову свідомість більшою мірою формується за рахунок ірраціонального компонента, при цьому співвідношення раціонального та ірраціонального в кожному з типів свідомості обумовлено станом соціальних відносин та інститутів даного суспільства. Так, в кризовому стані суспільства (зокрема, в сьогоднішній Росії) частка ірраціонального компонента в масовій свідомості помітно зростає. І з великою часткою ймовірності можна стверджувати, що в реаліях сучасного російського суспільства соціально-психо-логічним утворенням, інтегруючим всі типи свідомості, є колективне несвідоме в його соціальному значенні.

Розробка категорії несвідомого була розпочата З. Фрейдом, який першим звернув увагу на те, що багато людських дії, що здаються на перший погляд випадковими і незрозумілими, обумовлені глибинними мотивами. Введення категорії "колективного несвідомого" приписується К. Г. Юнгом, припустивши, що поведінка людини визначають не стільки індивідуальне, скільки колективне несвідоме, яке виникає з архетипів кожної конкретної культури. Соціальна форма існування колективного несвідомого була розглянута в роботах Е. Фромма, який приділяв особливу увагу феномену соціального стереотипу, який здійснює функцію "виправдання своєї поведінки". Ідеї Е. Фромма в подальшому розробляються в працях відомого італійського психолога Р.Ассоджолі, а також представниками психологічної антропології: Г.Стейном, Ж.Деверо, У.Ла Барре.

У вітчизняній традиції сфера колективного несвідомого в його соціальному ламанні була вперше порушена в роботах російських філософів І. Ільїна ( "соціальне переживання") і М.Бердяєва (механізми глибинної психології як історико-культурні коріння етнічного характеру). В даний час найбільш комплексним представляється підхід групи вчених, очолюваних В.Д.Поповим.

Колективне несвідоме дійсно існує і багато в чому визначає не тільки світосприйняття, а й масову свідомість носіїв однієї культури. І хоча за останнє десятиліття з`явилося досить велика кількість вітчизняних робіт, присвячених вивченню архетипической основи менталітету росіян, проте до цих пір немає єдиних критеріїв підходу до виявлення неусвідомлюваних елементів існуючих національних стереотипів поведінки. Крім того, особливістю багатьох концепцій є те, що автори не виходять за межі умоглядних конструкцій, що не верифікованих реаліями соціальної дійсності.

Одним з можливих підходів до вивчення цього питання може бути побудова гіпотетичної моделі функціонування колективного несвідомого на основі системи соціальних стереотипів як вимірюваних соціальних референтів колективного несвідомого. Можна припустити, що система стереотипів включає в число інших загальносоціальні базові, етнічні, політичні та економічні стереотипи. Безсумнівно, необхідна і емпірична верифікація даної теоретичної моделі з застосуванням оригінальних методик, які об`єднують соціологічні, антропологічні і психологічні методи і підходи.

Масленникова О.А.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!