Сучасна міфологія як форма релігійної свідомості

Людину спочатку супроводжували, і будуть супроводжувати міфи: вони йому іманентні по самій його суті. Міфи привабливі в першу чергу своєю простотою, доступністю сприйняття, а також образністю, символичностью викладу і, отже, легкістю запам`ятовування і передачі інформації. В даному дослідженні під "міфом" - розуміється ілюзорне відображення реальності.

Міф як структурний елемент міфології має універсальний, позачасовий характер, що базується на невиліковним екзистенціальної значущості цього явища для людини. Міфологія існувала і існує в різних формах, які в тій чи іншій мірі відповідають екзистенціальної потреби особистості.

Релігія має деякі подібні риси в своїй функціональності з міфологією. Вона так само, як і міфологія, є специфічною формою пошуку вирішення соціальних протиріч, міфологія здійснює це за допомогою побудови фантастичної картини світу.

Міфологія можлива також при наявності масової свідомості, для якого важливо не "знання", а думка, що орієнтується на потреби "людини маси", які передбачають легкість і доступність пояснення багатьох складних процесів і явищ суспільного життя.

Міфи можуть виникати як при нестачі інформації в суспільстві, так і її надлишку. У цьому плані показовим є те, що XX століття характеризують як століття "інформаційного вибуху". Наслідки цього "вибуху" для масової свідомості і сучасного суспільства пов`язані з низкою суттєвих моментів. Масова свідомість, піддаючись глибокому психологічному впливу з боку засобів масової інформації, є благодатним грунтом для формування міфології, так як пов`язано з проявами колективного несвідомого. Сучасна масова культура стала не тільки індустрією розваги, а й індустрією з виробництва та розповсюдження міфів.

Аналіз робіт дослідників, які вивчають міфологію як форму світогляду, дозволяє виділити основні ознаки міфології. По-перше, міфологія є безпосередньою реальністю для вірить в неї людини. По-друге, міфологія - практичне керівництво до дій первісного суспільства, зміст міфу видається людині як форма безпосередньої реального знання. По-третє, міфологічне мислення оперує конкретним і персональним. По-четверте, міфологічна думка виражається в конкретних емоційних, поетичних образах, метафорах. По-п`яте, міфологічний світогляд передається не тільки в оповіданнях, але і в діях: обрядах, танцях і т.п. По-шосте, простір і час в міфі не однорідні, а мають різні властивості і якісний характер. По-сьоме, міфи стверджують особисто і соціально прийняту в даному суспільстві значущу систему цінностей, яка підтримує і санкціонує відповідні норми поведінки, стосунків між людьми і їх ставлення до світу. Міфи мають аксіологічекую спрямованість, передану в алегоричній формі.

Міфічний знання має для суб`єкта над індивідуальні гаранти, санкціоновано "вищим" знанням, що перевершує його (суб`єкта) можливості. Міфологія входить істотною частиною до складу релігійних вірувань, і це становить язичницьку форму релігійної свідомості.

Слід зазначити, що міфотворчість первісно-общинного ладу створювало таку логіку міфу, яка переростала в ідеологічну складову суспільства. Міф в первісному суспільстві виступав джерелом нормативної діяльності, історично зумовленим приписом до слідства і нормі, а сучасний міф є логічним знаряддям руйнування цих норм і цінностей у свідомості народів і створення нових. Так створюється сучасна, нова релігія.

Міфи нерозривно пов`язані з архаїчним світоглядом, вони зберігають своє значення в сучасному світі і служать, як і релігія, для подолання розриву між людиною і світом, а також для пом`якшення розривів в розумінні буття.

Поява нових інформаційних технологій вплинуло на форму, зміст і способи масової трансляції міфологічних установок. При цьому з повною підставою можна зробити висновок про перехід від так званого первісного, несвідомо-класичного міфу до розвиненої цілеспрямованої міфології сучасності, до переходу до нової форми релігійної свідомості.

Макарова А.К.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!