Психологічна корекція стресових станів в рамках енерго - інформаційного підходу

У психологічній літературі поряд зі стресом розглядаються такі поняття, як тривога, фрустрація, напруга, напруженість. Більшість дослідників сходяться на тому, що напруга і напруженість - психічні стани, що відрізняються якісними характеристиками, а стрес і напруженість - поняття ідентичні.

При вивченні стресових станів велика увага приділяється визначенню чинників, що викликають дані стану, впливу стресу на психофізіологічні функції, поведінку і діяльність. Такими факторами можуть служити: ліміт часу, високий ступінь труднощі завдань- особливості установки і мотивацій, індивідуальна і особистісні характеристики.

Для психологічної корекції стресових станів можливо скористатися концептуальною моделлю, запропонованою В.І. Сусловим. Схема запропонована для аналізу трьох аспектів несвідомого: несвідоме як потенційне свідоме, несвідоме як підсвідоме, несвідоме як витиснута.

Цим трьом аспектам несвідомого відповідають три напрямки свідомості: вербалізація (рух від образу до поняття), активація (рух від сну до порушення), селекція (рух від потреби до діяльності). Таким чином, вербалізація є інформаційним, активація - енергетичний, а селекція - просторово - тимчасової компонент стану свідомості.

Якщо уявити стресові стани за схемою Г. Сельє, де при загальному адаптаційний синдром розрізняють три стадії розвитку: рання тривога, реакція тривоги, стадія виснаження, то кожна зі стадій може знайти відображення в динамічної змінності рівнів вираженості кожного з напрямків свідомості. Використовуючи корекційний підхід, ми маємо можливість відстежити динаміку розвитку стресових станів і відповідно підбирати найбільш ефективні засоби для психологічної корекції. Техніки психокорекції умовно можна класифікувати як три основні моделі: семантична, в основі якої лежить ідея про багатовимірність особистісної структури-симптоматична, де стресові стани розглядаються як похідні однієї певної індивіда - особистісної риси- енергетична - в основі цієї моделі лежить ідея гомеостазу - оптимуму активації. Безперечно, всі моделі є взаємодоповнюючими і вимагають цілісного пізнання людини. Однак, розуміння характеру динаміки стресових станів може підвищити ефективність застосування тієї чи іншої техніки психологічної корекції в кожному окремому випадку і на кожній конкретній стадії загального адаптаційного синдрому.

Використання комплексного синтезує підходу означає необхідність пізнання зв`язків, відносин і залежностей, що визначають цілісність і специфіку регуляції людини як індивіда, особистості і суб`єкта діяльності.

Грищенко П.О.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!