Ситуативні аспекти емоційної напруженості у молодших школярів

У віковій і педагогічної психології, на відміну від досліджень в області інженерної психології та психології праці, проблема психічних станів практично не досліджувалася. Мною розглядається з точки зору педагогічної психології феномен психічної напруженості як найменш розроблений в цій області. Незважаючи на велику кількість публікацій на цю тему, місце поняття "напруженість" в структурі психічних станів досі чітко не визначено.

Крім того, психічну напруженість в дитячому віці потрібно зробити сьогодні предметом спеціальних досліджень в зв`язку з різко мінливими соціальними умовами. При цьому актуальним і недостатньо розробленим нам представляється питання про особливості напруженості дітей, які перебувають в умовах різної організації навчального процесу, тобто в різних навчальних ситуаціях. Мною розглядається 3 навчальних об`єкта: елітна школа, експериментальна школа і звичайна загальноосвітня школа.

В результаті ретельного аналізу літератури можна прийти до висновку, що напруженість необхідно розглядати як узагальнену, базову характеристику емоційних, пізнавальних, поведінкових аспектів психіки людини в певний відрізок часу. Раніше велика частина досліджень була спрямована на вивчення емоційної напруженості в екстремальних умовах. При цьому сама напруженість інтерпретувалася як негативна сторона будь-якого стану. Я припускаю розглядати її як інтенсівностную характеристику будь-якого стану, що має як негативну, так і позитивну боку.

Під ситуацією ми розуміємо сукупність умов середовища, в якій перебуває індивід в даний момент часу. Навчальна ситуація характеризується об`єктивними умовами засвоєння навчального матеріалу, тобто операційним складом навчальних дій, якістю і кількістю навчальних предметів і т.д. Ситуація може бути представлена на всіх рівнях психіки. Саме така представленість ситуації в функціонуванні психічних процесів є, на наш погляд, одним з основних механізмів виникнення психічних станів людини, зокрема, стану психічної напруженості.

Іншим важливим ланкою виникнення стану є суб`єкт. Нас ця сторона не цікавила, оскільки передбачається, що відмінностей між досліджуваним навчальними ситуаціями за цим параметром немає. Також нами не розглядається системоутворюючий фактор, що впливає на виникнення психічних станів.

Оскільки психічні, а тим більше емоційні стани завжди ситуативні, ми маємо підставу припустити, що є певні відмінності в рівні напруженості дітей, які перебувають в різних навчальних ситуаціях. Крім того, рівень напруженості молодшого школяра безпосередньо пов`язаний з системою стосунків індивіда.

Рішення даної проблеми представляється нам важливим, оскільки вона не була розроблена в силу особливостей контингенту. Крім того, рівень напруги, діагносцірована в ранньому віці, вірніше його надмірні відхилення від середньої величини, можуть служити приводом для ранньої діагностики і корекції психічних станів.

Арбузова Е.Н.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!