Структурований танець як засіб гармонізації психічних станів

В умовах сучасного суспільства з усіма його злетами і падіннями особливо важливе місце займає пошук шляхів підвищення рівня загальної стабільності. І безсумнівним критерієм для визначення цього рівня є характеристики психічних станів людини. Гармонізація психічних станів є одним із шляхів у напрямку підвищення гнучкості та адаптивності до змінного середовища і знаходить своє відображення в оптимізації спілкування на всіх рівнях функціонування суспільства. Інтерес до дослідження психічних станів виник ще в 40 50-х роках ХХ століття, але до цих пір теорія психічних станів далека до завершеності, ця категорія вимагає безлічі площин аналізу і опису. Виступаючи формою саморегуляції психіки, стан є механізмом інтеграції людини як єдності духовної, психічної і тілесної організації.

Робота з регулювання психічних станів одночасно складна і високо ефективна в силу властивого їм проміжного становища між процесами і властивостями особистості. Тому гармонізуючи стану і разом з ними відносини людини, ми виходимо на підвищення точності спілкування, що стає головною стратегією на шляху до успішності, запорукою якої є об`єктивне бачення себе, партнера по спілкуванню і ситуації.

У зв`язку з цим, на наш погляд, є цікавим і перспективним підхід до роботи з оптимізації станів і відносин через танець, адже саме танець є чудовим інтегратором усіх аспектів людини. Особистісні зміни починаються, коли людина здатна встановити контакт з переживаннями, що відчуваються на рівні тіла. Зазвичай техніки танцювальної терапії засновані на спонтанному танці, в ході якого знімаються напруги і, таким чином, йде гармонізація стану. Наша робота заснована на застосуванні структурованого танцю, що дозволяє з`єднати цілі різних напрямків в танцювальної терапії: відкриття (поява нового досвіду, розширення репертуару рухів), розвиток усвідомлення власного тіла (підвищення відчування власного тіла, посилення контакту відчування і виведення на свідомий рівень неусвідомлених переживань) , реструктурування (фізичне реструктурування руху і поз на нейром`язовому рівні), розвиток комунікативних навичок (відчуття партнера (-ів), пространс тва).

Практично така робота здійснюється через розроблені провідним на основі бальних, народних, класичних і сучасних танців танцювальні композиції. Розучування даних зв`язок здійснюється через призму відчування свого тіла, інших учасників і простору і направлено на підвищення рівня усвідомленості своїх станів і зміна відносин до світу природи, світу людей, до себе. Особлива увага спрямована на емоційні стани, так як саме гармонізація цього класу психічних станів є запорукою високої стійкості системи.

Результати пілотажного дослідження, проведеного в березні на базі БДЮТ Кронштадта з групою підлітків, показали, що застосування структурованого танцю призвело до інтеграції станів (самопочуття, активності і настрою), підвищенню працездатності, зниження напруженості і зміни відносин в позитивну сторону до себе, іншим, світу . Всі учасники стали більше цікавитися один одним, навколишнім світом, що дозволяє зробити висновок про гармонізацію процесу спілкування. У більшості учасників підвищилася сензитивність, поведінка набуло великої спонтанність, стан стало розслабленим, спокійним і стійким, збільшилася працездатність. В якості методів дослідження виступали: відеос`емка- Сан- восьмицветного тест Люшера- методика "Піктограми", що включає такі поняття, як "Ставлення до себе", "Ставлення до сім`ї", "Ставлення до інших людей", "Ставлення до природи" - тест "Дерево".

На даний період дослідження триває на групах учнів середніх класів (5 8-й клас), старшокласників (9 11-й), дорослих (35 50 років). Структурований танець є чудовим засобом, що служить для розвитку навичок спостереження і самоспостереження, гармонізації психічних станів (насамперед емоційних) і відносин. У свою чергу це призводить до підвищення емоційної стійкості та оптимізації процесу спілкування.

Дураніна Н.В.