Конструювання моделі світу в свідомості людини

При конструюванні моделі світу в свідомості людини на основі використання синергетичної парадигми передбачається спряженість пристрої ментальних структур і навколишнього світу, в якому реалізується активність суб`єкта. Таке розуміння призводить до того, що організація ментальних структур починає відтворювати складність організації дійсності, в яку включений той, що рефлексує.

Під моделлю нами мається на увазі знакова система, яка, відтворюючи об`єкт дослідження, відображає його суттєві властивості і дозволяє прогнозувати з певним ступенем точності подальшу поведінку цього об`єкту в певний проміжок часу. Задамо спосіб побудови моделі, який обумовлює пристрій моделі Світу. Відзначимо, що це буде не статична конструкція, а динамічний процес побудови все більш повної (цілісної) моделі Світу, що охоплює все більше аспектів комунікацій суб`єкта зі Світом. Цей процес дозволяє безперервно трансформувати модель змінюється Миру, постійно повертається новою гранню, найбільш відповідну ситуації, в якій опинився суб`єкт.

Модель включає декілька нерозривних компонентів, які в своєму процесі розвитку, а також в процесі зовнішнього аналізу можуть розглядатися як самостійні механізми внутрішньої психічної організації. За аналогією з пристроєм світу ми можемо розглядати їх як психічний матеріал, психічне простір, психічне час.

1. Створення нормативної (базової) моделі Миру суб`єктом. Здається мова опису Миру (означення), або, можна сказати, кодування, який визначається складністю когнітивної організації суб`єкта.

2. Створення набору позицій внутрішнього спостерігача в ситуаціях, в яких виявляється суб`єкт, і які (позиції) суб`єкт може розрізнити.

3. Механізм корекції базової моделі і інтеграції моделей різних спостерігачів в цілісну модель. Це механізм зворотного зв`язку, що дозволяє вносити корективи в модель Світу і, тим самим, адаптувати її до нових умов.

Базова модель світу припускає усвідомлення фізичного Миру, розуміння взаємозв`язків між об`єктами, складовими цей Світ, і володіння набором правил, що дозволяє існувати (виживати) в цьому світі. Її зміст має на увазі "бачення" явного світу і прихованих його компонентів, що включають в себе його имплицитную структуру (пристрій) і правила поведінки (закони існування) в ньому.

Існують різні типи рефлексивних позицій, обумовлених складністю організації ментальних просторів: вихід з конкретної ситуації, погляд зі сторони-набір соціальних позицій в конкретному соціуме- набір позицій, що дозволяють оцінювати свої дії з точки зору іншого соціального суб`єкта.

Механізм зворотного зв`язку розуміється нами як самоорганізація комунікацій інтерсубєктивності середовища для діалогу між внутрішніми спостерігачами в різних рефлексивних позиціях. Цей механізм сприяє практичності конструюється моделі Миру і дозволяє оперативно вносити конструктивні зміни в наявну цілісну модель.

Модель Світу передбачає включення образу самого суб`єкта в цей конструкт. Рефлексивний вихід дозволяє виконати аналіз здійснюваної суб`єктом ситуативної діяльності, яка призводить до трансформації моделі навколишньої дійсності. З розвитком ментальних структур змінюється набір можливих рефлексивних позицій суб`єкта в світі і, отже, способів інтерпретації подій, що відбуваються. Генерує масштабне перетворення моделі світу, конституює його як єдине - адже воно не задає його частині, що не описує всі подробиці світобудови на всіх масштабах. Немає потреби описувати точно його межі, які відтворюються в залежності від ситуації перебування суб`єкта, значущості тієї чи іншої позиції, суб`єктивної значимості. Когнітивна модель Світу буде відтворювати особливості ментальної організації (і життєвого досвіду) самого суб`єкта. Від однозначного світу з жорстко заданими межами ми переходимо до багатозначного світу з інтервальними межами, а від нього до невизначеного, де кордони стають контекстуально залежними, зумовленими суб`єктивною значущістю подій.

Цей механізм дозволяє конструювати модель Світу з фрактальним принципом я задає початкові моделі, а потім запускає механізми їх ітерації, змін. З окремого нагромадження фактів і подій, завдяки інтерсуб`єктивності механізму самодостраіванія, самоорганізації цього порядку, створюється фрактальний порядок інтерпретується світу.

Плющ О.М.