До проблеми створення моделі конкурентоспроможності фахівця

Дослідники виділяють різні вимоги до якостей конкурентоспроможного фахівця. Так, М.Л. Вайнштейн, характеризуючи конкурентоспроможного фахівця, виділяє наступні якості: компетентність і професійна мобільність, володіння навичками самоосвіти і підвищення кваліфікації, ініціативність і самодисципліна, підприємливість і діловитість, здатність до самоаналізу і прийняття відповідальних рішень, гідність і особиста відповідальність, здатність до захисту своїх прав і свобод .

Конкурентоспроможність можна визначити як комплекс індивідуально-психологічних особливостей визначають успішність виконання професійної діяльності.

Конкурентоспроможний фахівець - це професіонал, здатний знайти оптимальний спосіб досягнення професійної мети і метод виконання професійного завдання в умовах, що змінюються.

Проблема розробки моделі фахівця не нова. Їй присвячені десятки наукових досліджень з використанням різних концептуальних підходів, але вона з новою силою постає зараз за часів кардинальних змін.

Аналіз показує, що за всієї начебто розмаїтості підходів основу створення моделі фахівця становить Професіографічний підхід. Концентрація зусиль на вузькопрагматичний ділянці діяльності фахівця залишила осторонь самої людини з його потребами. З поля зору зник феномен становлення професійної особистості, її самосвідомості, професіоналізації, міжособистісних відносин, тобто системи детермінант, які обумовлюють професійне зростання і його етапи.

У публікаціях останніх років з цього приводу з`явилися різні точки зору. Використання методу програмно-цільового планування дає змогу побачити в моделі фахівця структуру діяльності, що складається з 3-х компонентів: 1) лічностного- 2) функціонального- 3) предметного (за провідної ролі першого і другого).

Аналіз цілісної професійної діяльності, здійснений А. Щіпіліной, дозволив вийти на узагальнені (комплексні) професійні завдання і проблемні ситуації, що визначають склад навчального плану. Розкладання комплексних проблем на конкретні навчальні завдання є при цьому умовою розробки змісту і обсягу навчальних дисциплін навчального плану, а також обсягу навчальних програм. Отримана таким чином модель відображає суттєві риси, характеристики потенціалу фахівця в їх взаємозалежності.

Сама модель не може бути отримана спочатку як щось самодостатнє. Вона має потребу в деякому зовнішньому по відношенню до неї обгрунтуванні, що дає можливість "вивести" з більшою або меншою ймовірністю необхідні характеристики моделі: 1) модель повинна включати такі компоненти, які безпосередньо і досить однозначно впливають на ефективність професійної діяльності-2) модель повинна мати таку структуру, яка легко діагностується і контролюється на всіх стадіях профессіоналізаціі- 3) модель повинна забезпечувати не тільки контроль за процесом становлення професіонала, але і створювати в зможності для активного втручання в ході професіоналізації з метою корекції і формування відповідних компонентів.

При розробці моделі спеціаліста за основу цього поняття можна взяти визначення, дане В.П. Беспалько, уточнивши його сенс відповідно до прийнятої навчальним закладом концепцією підготовки фахівця. Таким чином, модель конкурентоспроможного фахівця - це мета для побудови процесу його підготовки, критерії якості підготовки і розвитку його особистості як суб`єкта соціально-професійної діяльності.

Подосіннікова Е.А.