Розробка методології системно-функціонального аналізу професійної діяльності

Центральна проблема даного дослідницького напрямку - аналіз механізмів регуляції діяльності в динамічній професійному середовищі, яка здійснюється як індивідуальним, так і колективним суб`єктом праці. На основі концептуального апарату теорії діяльності нами були сформульовані і емпірично обгрунтовані принципи структурно-інтеграційного підходу до аналізу функціональних станів людини (Леонова, 2006, 2007). Стану працюючої людини традиційно розглядаються як один з головних психологічних критеріїв оптимальної організації праці за показниками надійності та «ціни діяльності» (Зараковскій, Павлов, 1987 Леонова, 1988- Муніпов, Зінченко, 2001). У розробляється нами підході динаміка функціональних станів аналізується з позицій структурних перебудов в функціональній системі забезпечення діяльності. Ці перебудови можна простежити на трьох основних рівнях:

1) система організаційних взаємодій і об`єктивних вимог до реалізації праці окремим професіоналом і / або групою співробітників організації (макроанализ діяльності);

2) опосередковують процес діяльності зміни в потребностно-мотиваційних установках окремого працівника і / або групи виконавців, які визначаються особливостями суб`єктивного образу професійної ситуації (трансактний аналіз);

3) операційний склад актуалізуються когнітивних процесів і сенсомоторних координацій в поєднанні з домінуючою емоційним забарвленням поточних переживань і рефлексивних актів (мікроструктурний аналіз діяльності).

Як логічне продовження цього підходу протягом останніх років були розроблені багатокомпонентна модель аналізу організаційних взаємодій, побудована на основі виокремлення «дерева цілей» в структурі діяльності продуктивних організацій (Введення .., 2007- Леонова, Мотовилін, 2006), і ієрархічна модель розвитку професійного стресу (Леонова, 2004- Леонова, Качина, 2006- Leonova, 1998). Відзначимо, що дані моделі спеціально готувалися у вигляді концептуальних схем, інтегруючих різні змістовні пласти аналізу цих явищ, що визначає вимоги до методичного забезпечення роботи психолога при вирішенні відповідних класів прикладних задач. Тому ці моделі можна використовувати в якості методологічної бази, що визначає структуру і формат проведення конкретних досліджень з урахуванням специфіки їх цільового призначення (наприклад, організаційний скринінг для виявлення «больових» точок в розвитку організації, оцінка ефективності використання трудового потенціалу співробітників, підготовка програм психологічної підтримки та навчання персоналу, і ін.).

Увага, тільки СЬОГОДНІ!