Методологічні засади дослідження практичного мислення

Важливим напрямком вивчення мислення в практичній діяльності є звернення до парадигми "системність + розвиток". Дана парадигма передбачає не тільки аналіз практичного мислення "самого по собі" в його діахронічний динаміці, але і розгляд інтелектуальних функцій як "елементів", що розвиваються, макросістем, в результаті чого ці "елементи" набувають нових "вимірювання". У логіці цієї парадигми можна виділити три рівні аналізу динаміки практичного мислення: когнітивно-часової, професіонал-генетичний і особистісно-динамічний.

На когнітивно-часовому рівні виконано більшість емпіричних досліджень динаміки мислення в практичній діяльності людини (керівники, педагоги, оператори). Цей рівень аналізу може бути охарактеризований як моносістемний, оскільки мислення береться "саме по собі", відносно незалежно від загальних змін суб`єкта праці в ході здійснення професійної діяльності.

Перехід на другий рівень аналізу динаміки практичного мислення - професіонал-генетичний - означає звернення до полісистемній парадигмі дослідження і передбачає вивчення цієї динаміки в контексті цілісного психічного розвитку суб`єкта в професійній діяльності. Нове "вимір", яке отримує в цьому випадку мислення, обумовлене змінами якості самого суб`єкта на різних етапах (стадіях) його професійного функціонування.

Ці зміни якості суб`єкта праці найбільш чітко зафіксовані в різних трьохетапну моделях професійного розвитку. На їх основі може бути запропонована наступна узагальнена модель психічного розвитку суб`єкта праці власне професійної діяльності, що включає три стадії: адаптації, спеціалізації (ідентифікації з професією), самовизначення. Кожній стадії відповідає певна якість суб`єкта праці (початківець, суб`єкт професійного розвитку) і основне протиріччя, в ході вирішення якого відбувається психічний розвиток суб`єкта. Ці протиріччя такі: на стадії адаптації - "основні вимоги професійної діяльності - вихідні психічні можливості її суб`єкта" - на стадії спеціалізації - "вимоги і традиції професійного світу - якість їх психічного забезпечення" - на стадії самовизначення - "ціннісно-смисловий ставлення людини до життя і праці - його суб`єктивне забезпечення ".

На третьому рівні аналізу динаміки практичного мислення - особистісно-динамічному - реалізується розуміння розвитку суб`єкта праці як принципово багатоваріантного процесу, обумовленого мірою і характером активності людини, способом включення ним професійної діяльності в свою цілісну життєдіяльність. Це дозволяє виділяти різні "стилі" професійного розвитку, реально обираються суб`єктом (адаптивний або творчий).

Поряд з многоваріатівность, важливим аспектом дослідження будь-якого розвитку (особливо психічного) виступає його спадкоємність, що забезпечується накопиченням на кожній стадії передумов, тенденцій подальших стадій (потенціалів розвитку). Перспективним методологічно підставою аналізу таких потенціалів є уявлення розвитку як діалектики "потенційно-актуального".

Завалішина Д.Н.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!