Тимчасова форма професійного досвіду. Частина 1

Е.А. Клімов вніс величезний внесок в розробку проблем професіоналізму. Задана їм тема «Розвиток і функціонування людини як суб`єкта праці» протягом багатьох років визначала генеральну лінію досліджень кафедри психології праці і інженерної психології ф-ту психології МДУ. Значним є внесок Е.А. Климова і в визначення предмета сучасної психології праці людини в складних технічних системах. Під впливом його установки на розгляд не окремих феноменів, а цілісного суб`єкта в трудових ситуаціях вітчизняна психологія праці перейшла від експериментальної (окремі феномени) і інженерної (людина, група, соціальний феномен) до гуманітарної парадигми (Стрєлков, Стрєлкова, 2005). Зміну уявлень вдалося здійснити завдяки розумінню можливості побудови прикладної психології на основі філософії життєвого пориву, феноменологічної філософії і екзистенціалізму. Продовженням цієї лінії є розвиваються нами в останні роки уявлення про тимчасову формі професійного досвіду.

Щоб побачити зв`язок між процесом і структурами досвіду, потрібно вивчити тимчасову форму процесу. У попередніх роботах (Стрєлков, 2004, 2005, 2008а, б) ми прагнули зрозуміти, як може тривалість утримуватися в структурах професійного досвіду і як вони можуть забезпечити синхронізацію. У цій роботі спробуємо ширше визначити значення часу.

Процес передбачає повторення, метод, технологію, процедуру. Але процес - це рух, зміна, і отже, він передбачає ще й новизну, несподіванка, зустріч з невідомим. На новому витку розворот процесу може виявитися небезпечним: людина не зможе утримати форму, процес зруйнується. Це зворотна сторона свободи, яку передбачає тривалість (Дельоз, 2000). Процес утворений не тільки фізичним рухом, природними або технологічними змінами, а й змінами самої людини, суб`єкта діяльності. У несприятливому функціональному стані він може не впоратися з труднощами. Час - рухома динамічна форма процесу. Суб`єкт повинен освоїти її, щоб потім відстежувати в трудовому процесі на основі маркерів, що містяться в самому цьому процесі і в інших процесах в навколишньому світі. Його завдання в тому, щоб забезпечити синхронізацію керованого, підвладного йому процесу з процесами в навколишньому світі.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!