Психологія пізнання емоційного досвіду

Сучасну психологію емоцій характеризує значний обсяг даних про значення і видах емоційних явищ- представлений аналіз проблеми розвитку емоційної сфери- обговорюються питання про вікові, гендерні та культурні відмінності в емоційній сфері і т.п. У самостійний напрям оформилася проблема сприйняття емоцій.

Феномен сприйняття емоцій вивчається як здатність до ідентифікації з поведінковими проявами (С.Н. Вороніна, 2002). Описано механізми розпізнавання емоцій по наслідувати висловом і розуміння емоцій в соціальному контексті (Н.А. Амінов, М.К. кабарда, З.З. Жамбеева, 2005). Досліджено мікродінаміка сприйняття емоційного стану людини по виразу обличчя (А.В. Жегалло, 2007), роль когнітивних факторів у процесі розпізнавання емоцій (В.В. Овсянникова, 2007).

Феноменологія сприйняття емоцій як їх усвідомлення досить повно вивчена як проблема онтогенезу системи знань про емоції (О.В. Гордєєва, 2005), в контексті проблем ментальної репрезентації емоцій (Т.Л. Філімонцева, 2007) і репрезентації емоцій у мові (І.А . Волосних, 2007). Численні дослідження феномена сприйняття емоцій в рамках проблеми емоційного інтелекту.

Аналізуючи зміст дослідницьких питань сучасної психології емоції, відзначаємо, що в даному переліку немає місця проблемі пізнання суб`єктом емоційного досвіду.

Раніше було показано (А.Ю. Бергфельд, 2002), що феномен сприйняття емоцій, як складову процесу пізнання емоційного досвіду, слід розуміти не як психічний процес, що виникає при безпосередньому впливі стимулу на рецептор, але як складний процес безпосереднього і опосередкованого відображення ідеального об`єкта . Феноменологія сприйняття такого роду "об`єктів" якими є емоційні явища, відрізняється від феноменології зорового сприйняття, і описувати її необхідно в інших категоріях.

Це положення підтверджується результатами досліджень, в яких вивчалася феноменологія сприйняття емоцій (А.Ю. Бергфельд, 2002). Було визначено, що відображення суб`єктом емоцій в собі і іншому здійснюється на рівнях безпосереднього і категоріального сприйняття і відповідно до стратегій зовнішнього і внутрішнього спостерігача.

Сучасна психологія розвивається в напрямку накопичення і осмислення емпіричних даних, отриманих в дослідженнях об`єктивних і суб`єктивних феноменів, з точки зору уявлень людини про ці явища.

Проблема пізнання і самопізнання відноситься до розряду фундаментальних проблем психології. Отже, своєчасним бачиться вивчення природи емоційних явищ з позиції їх пізнання суб`єктом. Цікавим є, з одного боку, як емоції дані суб`єкту в його досвіді, як вони існують для нього (в зв`язку з цим вводиться поняття "емоційний досвід"), з іншого боку, як він відкриває для себе емоційний досвід, т. Е. Як його пізнає.

Не емоційне явище саме по собі, а феноменологія пізнання емоційного досвіду розглядається як реальність, як факт. У цьому сенсі нами не заперечується емоційне явище саме по собі, воно досліджується як "річ досвіду" (Е. Гуссерль, 1999).

Дослідження психології пізнання суб`єктом емоційного досвіду планується здійснювати в контексті психології пізнання в області психології (Є. Левченко, 1995). На даному етапі визначено предмет, цілі, запропоновані до обговорення ідеї, які є гіпотетичними і вимагають емпіричної перевірки. Зокрема, мета дослідження полягає в розробці емпіричної моделі пізнання суб`єктом емоційного досвіду.

При вивченні феноменології пізнання емоційного досвіду виникає необхідність звернутися до ряду питань: про зміст і структуру емоційного досвіду-про стратегії пізнання-про конструювання суб`єктом емоційного досвіду. Виникає необхідність дослідити динаміку пізнання емоційного досвіду в зв`язку з возрастом- визначити рівні пізнання емоційного досвіду-вивчити "ступінь участі" особистості пізнає в цьому процесі.

Таким чином, очікуваним результатом дослідження є створення структурно-динамічної моделі пізнання суб`єктом емоційного досвіду, виявлення і опис характеру взаємозв`язків складових моделі з індивідуально-психологічними особливостями. Як прикладного результату дослідження бачиться демонстрація "роботи" моделі стосовно до кризових ситуацій.

Бергфельд А.Ю.