Про сприйнятті емоцій суб`єктом-носієм

Проблема сприйняття людиною власних емоційних переживань фактично не розробляється в сучасній науковій психології емоцій. Ймовірно, це обумовлено тим, що феноменологію процесу сприйняття суб`єктивних переживань емоцій досить складно висловлювати в концептах теоретичної, а тим більше експериментальної психології. Саме тут існує небезпека піддати анатомуванню, абстрагування цей складний процес, редукувати останній до умов, які його визначають. Аналіз літератури показує, що відтворення всієї складності такого психологічного феномена, як самосприйняття емоційних переживань, можливо виключно на основі принципів, встановлених гуманітарної парадигмою психологічної науки. Відповідно до даних принципів і гіпотезами дослідження здійснювався відбір методів.

В даний час цілям нашої роботи відповідає збір первинних емпіричних даних в сфері повсякденного сприйняття власних емоційних переживань студентами -Психологія. У зв`язку з цим в якості основного методу вивчення даного питання виступає метод вільного самозвіту про актуально пережитих емоціях. При виборі даного методу ми виходимо з того, що актуально пережиті емоції усвідомлюються, вербально переробляються і категорізуются мовною особистістю [Шаховський В.І., 1991].

Самозвіт розглядається як метод, що дозволяє вербалізувати результати внутрішнього сприйняття емоційних переживань. У ньому чітко виявляються індивідуальні особливості процесу сприйняття власних емоцій як їх усвідомлення. Респондентам давалася така інструкція: "Зверніться до своїх переживань, до тих емоціям, які Ви відчуваєте тут і зараз. Відчуйте їх, відчуйте ... Опишіть, будь ласка, свої емоційні переживання". Після завершення роботи відповідно до даної інструкції випробовуваним пропонувалося відповісти на питання: "Будь ласка, напишіть кілька слів про те, як Ви визначили свої емоційні переживання в даний момент". Для аналізу отриманих текстів застосовувався метод контент-аналізу. В експерименті взяли участь 31 студентка V курсу факультету психології ПДПУ у віці 21 24 років.

В результаті аналізу текстів було виявлено 5 способів вербальної переробки та категоризації пережитих емоцій їх суб`єктом-носієм, характерних для даної групи студентів-психологів (послідовність подання цих способів відображає міру їх типовості для даної групи випробовуваних). Ці способи розрізняються на підставі тих понять, через призму яких суб`єкт усвідомлює свої емоційні переживання: 1) усвідомлення загального фону емоційних переживань, який позначається як із кодом активації ( "стан підйому") або тонічне психічний стан ( "втома", "сонний стан"). У деяких текстах спостерігається диференціація і вичленення з цього фону окремих емоційних пережіваній- 2) в більшості текстів власні емоції категорізуются, усвідомлюється їх амбівалентність і причини, що викликали ці пережіванія- 3) усвідомлення власних тілесних відчуттів, лежать в основі актуально пережитих емоцій- 4) усвідомлення проявляється у формі категоризації власних емоцій, випробуваними залучається різну кількість термінів (від 2 до 5), за допомогою яких прагнуть передати якість суб`єктивних пережіваній- 5) ос Свідомість суб`єктом власних намірів, бажань, з якими і співвідносяться пережиті емоції. Ці ж інтенції усвідомлюються і як причини емоційних переживань.

Був виявлений і ряд джерел інформації, які залучаються пізнає власні емоції суб`єктом і відображають своєрідність протікання процесу усвідомлення цих переживань. Для даної групи це: 1. Тілесні відчуття або "внутрішні відчуття" - 2. Особистий досвід суб`єктивних переживань емоцій в типових ситуаціях-3. Зовнішні прояви емоцій (міміка і поведінкові зміни) - 4. Уявлення про емоціогенной ситуації, що викликає емоційні переживання певного качества- 5. Невизначений джерело інформації, локалізація якого усвідомлюється суб`єктом (наприклад, "щось зсередини", "щось всередині підказує" , "я їх відчуваю").

Таким чином, аналіз текстів вільних самозвітів дозволив:

* Встановити, що існує ряд типових для студентів-психологів способів вербальної переробки пережитих емоцій, що відображають своєрідність протікання процесу їх усвідомлення;

* Припустити, що набір цих способів зазнає якісних змін у міру оволодіння психологічними знаннями і відрізняється за своїм змістом у так званих "наївних" суб`єктів.

Бергфельд А.Ю.