Емоційні переваги як фактор професійного самовизначення

Професійне самовизначення на етапі вибору професії пов`язано з сильними емоційними переживаннями щодо тієї чи іншої професійної діяльності та професійного середовища. В літературі згадується про вибір людиною певних видів діяльності на основі емоційної спрямованості його особистості: виникаючи в діяльності, емоції чи потреби, пережиті у вигляді емоцій, є разом з тим спонуканнями до діяльності (Додонов Б. І., 1978- Шавир П. А. , 1991- Климов Е. А., 2004). Емоційна спрямованість особистості визначається через домінуючі емоції і перевагу певних емоційних переживань, а також їх індивідуально-особистісну ієрархію.

При вивченні проблеми емоційної спрямованості (2006) нами були виявлені певні колірні переваги для кожного з типів емоційних переваг по Б. І. Додоновим (використовувався метод колірних відносин, вибірку склали 100 юнаків і дівчат у віці 16-17 років). Мабуть, вибір певного кольору можна розглядати в якості пріоритетного способу задоволення потреб, що лежать в основі емоційних переваг. Виявлено зв`язок системи емоційних переваг з особистісними особливостями (для діагностики використовувався особистісний опитувальник Р. Кеттелла - підлітковий варіант). При цьому найбільша кількість зв`язків виявлено з факторами F (експресивність), I (сенситивность), Е (домінантність), J (індивідуалізм), Q2 (самодостатність) і Q3 (самоконтроль).

Далі ми припустили, що емоційна спрямованість може бути передумовою становлення професійної спрямованості, оскільки формування емоційних переваг відбувається в результаті включення людини в ту чи іншу діяльність. Для вивчення особливостей емоційних переваг ми модифікували анкету емоційної спрямованості Б. І. Додонова. Розроблений опитувальник включає твердження щодо значущості різних емоційних переживань і дозволяє виявити провідні емоційні переваги особистості. Професійна спрямованість вивчалася за допомогою тесту Дж. Холланда і опитувальника "Карта інтересів" Л. А. Головей.

У дослідженні взяло участь 230 учнів 9-11 класів. Вивчення домінуючих емоційних переваг старшокласників виявило, що в міру дорослішання від 14-15 до 16-17 років відбувається їх диференціація відповідно до підлогою. Так, у дівчат і юнаків дев`ятого класу домінуючими є комунікативні, глоріческіе, праксические і гедоніческіе емоційні переваги, при цьому у юнаків до провідних додаються пугніческіе, однак значущих відмінностей при порівнянні середніх значень не виявлено. У дівчат десятого класу провідними залишаються комунікативні, праксические і гедоніческіе переваги, що збігається з такими у юнаків. При цьому у дівчат значимо вище комунікативні, праксические і альтруїстичні переваги. У дівчат одинадцятого класу переважають комунікативні, праксические, гедоніческіе і естетичні уподобання, а у юнаків праксические, глоріческіе і пугніческіе. У дівчат значимо вище перевагу альтруїстичних, комунікативних та ліричних емоцій, а у юнаків пугніческіх і акізітівних.

Кореляційний аналіз показав, що система емоційних переваг виявилася пов`язаною як з системою пізнавальних інтересів, так і з типами професійної спрямованості. Виявлені співвідношення можна використовувати в практиці профконсультирования для визначення областей, які найбільшою мірою можуть відповідати особливостям емоційної спрямованості особистості і забезпечувати задоволення емоційних переваг. З віком від 14-15 до 16-17 років зростає кількість зв`язків емоційних переваг з професійними типами в цілому, особливо яскраво це проявляється для соціального, артистичного і підприємницького типів, що може бути пов`язано з особливостями становлення даних професійних типів (згідно з концепцією Дж. Холланда ).

Таким чином, наше дослідження дозволяє припускати, що система емоційних переваг (їх індивідуальна ієрархія) може бути одним з чинників формування системи пізнавальних інтересів та професійної спрямованості і виступати основою становлення готовності до професійного самовизначення в старшому шкільному віці. У практиці профконсультирования особливості емоційного подібності предметно дуже різних діяльностей, а також облік емоційних переваг особистості істотно розширюють можливості професійного вибору.

Дербеньова М. Ю.