Самопізнання емоційних явищ в шкільному віці

В умовах глобальної зміни людини і його розвитку в онтогенезі закономірно виникає питання про зміну психологічних характеристик підростаючого покоління. В даний час, коли увага суспільства направлено на вивчення умов, що сприяють розвитку соціально активної особистості, особливо значущою стає проблема розвитку емоційної сфери дитини.

Регулюючи поведінку, ставлення до навколишнього світу, емоції формують і ціннісні орієнтації, установки людини, засновані на тому особистісному сенсі, який набувають окремі предмети і люди в свідомості.

Для дослідження проблеми пізнання емоційних явищ в сучасній психології є ряд теоретичних передумов, на базі яких категорію «пізнання емоційних явищ» ми визначаємо, з одного боку, як наявну у суб`єкта систему знань і уявлень про емоційні переживання, які він усвідомлює і здатний вербалізувати, а з іншого боку, як процес отримання цих знань з використанням певних прийомів і способів оперування з джерелами інформації про емоції, сукупність яких (з урахуванням їх стійкості івості застосування в досвіді) утворює стратегію. Підтвердження даної точки зору ми знаходимо в роботах В. В. Знакова, Е. А. Павлюченко, І. І. Чеснокова.

Вважаємо теоретично обгрунтованим і можливим дослідження питання про те, як здійснюється процес самопізнання емоційних явищ у зв`язку з віком. Мета нашої роботи - вивчення проблеми самопізнання емоційних явищ в шкільному віці. Ми робимо акцент на тому, як суб`єкт усвідомлює власні емоційні явища на різних ступенях навчання в школі. Важливо враховувати у розвитку школяра не тільки інтелектуальну сферу, а й емоційну, так як процес навчання - єдність інтелектуального і емоційного компонентів психічної діяльності. Об`єктом емпіричного дослідження є самопізнання емоційного досвіду. Предметом емпіричної роботи - особливості самопізнання емоційного досвіду в шкільному віці (починаючи з початкової школи і закінчуючи старшим шкільним віком).

гіпотези:

1) з віком будуть простежені зміни в способах самопізнання емоційних явищ;

2) у старших школярів буде різноманітніше самоопис емоційних явищ.

Термін «емоційні явища» розглядається нами як різні види емоцій, почуттів, настроїв, емоційних станів, емоційних властивостей і інших елементів психічного життя, що відносяться пізнає суб`єктом до емоційних. Даний факт підтверджується в дослідженні А. Ю. Бергфельд.

Ми плануємо використовувати при вивченні проблеми самопізнання метод вільного самоопису, який дозволить в подальшому виявити особливості пізнання емоційних явищ дітьми молодшого, середнього та старшого шкільного віку, а також метод асоціацій, малюнкові методики. Завдяки цьому ми зможемо простежити зміни в процесі самопізнання в зв`язку з віковими особливостями.

Таким чином, вважаємо, що виявлення особливостей процесу самопізнання емоційних явищ демонструє досліднику можливості отримання суб`єктом знань про емоційні переживання, того, як розвивається це знання, як з поодиноких ситуативних образів воно формується в поняття, що відображає емоційну сутність людини. Для нас особливий інтерес представляє вивчення змін, що відбуваються в самопізнанні емоційних явищ в шкільному віці.

Асадулін Юлія Амировна