Стратегії сприйняття емоцій іншої людини

Проблема сприйняття емоцій залишається на сьогодні однією з актуальних при вивченні проблем когнітивної психології, психології емоцій і психології соціальної перцепції. Вивчення даної проблеми активно ведеться в останні кілька років на кафедрі психології Пермського державного університету в контексті нового напряму - психології пізнання в області психології (Левченко Є.В., 1995 Бергфельд А.Ю., 2001). Розуміння феномена сприйняття емоцій відрізняється від відомих в літературі підходів.

Так, більшість вчених схильні розглядати сприйняття емоцій як з розпізнавання, перш за все, по експресивним проявам (Лабунська В.А., 1986 Барабанщиків В.А., Малкова Т.М., 1981 і ін.), Або як усвідомлення органічних проявів емоцій (периферична теорія емоцій Джемса-Ланге). У контексті даного напрямку сприйняття емоцій розуміється як їх усвідомлення, осмислення (Рубінштейн С.Л., 2000) через опору на певні джерела інформації про пережитих емоціях, як власних, так і іншої людини. Отже, ми виходимо з того, що людина, цілісно сприймаючи і усвідомлюючи емоцію, реєструє її експресивні прояви, разом з тим спирається на фізіологічні зміни, пов`язані з емоційними переживаннями, співвідносить емоцію з ситуацією її виникнення, на основі чого категорізует її.

При цьому людина може сприймати емоції іншого з позиції зовнішнього спостерігача (усвідомлюючи зовнішні прояви емоцій, ситуацію їх виникнення, усвідомлюючи емоцію як відношення до зовнішніх об`єктів і явищ) або внутрішнього спостерігача (усвідомлюючи динамічність, мінливість, тривалість протікання емоцій, амбівалентність емоцій, інтенсивність емоційного переживання , типовість емоцій, повторюваність їх в досвіді переживань, причини емоцій, спосіб сприйняття). Використання одного або декількох з перерахованих джерел інформації про емоції визначає обрану суб`єктом стратегію сприйняття емоцій.

Основною метою нашої роботи виступило вивчення проблеми вибору суб`єктом стратегії сприйняття емоцій іншого, а також зв`язку даного вибору з емпатійни особистості.

В якості методів нашого дослідження виступили вільний самозвіт про емоції іншої людини в ситуації спілкування або взаємодії з людьми, методика діагностики емпатійних здібностей В. В. Бойко, а також спеціально розроблений запитальник на виявлення стратегії сприйняття емоцій в іншому. При обробці даних використовувалися метод контент-аналізу, кореляційний і кластерний аналізи. Дослідження проведено в 2003 р на студентах (40 осіб) Пермського державного університету 3-го курсу різних факультетів. Середній вік випробовуваних - 19 років. В результаті проведеного дослідження були отримані наступні дані:

1. При сприйнятті емоцій іншої людини суб`єкт звертається до різних джерел інформації про них, які в певному співвідношенні представлені в його свідомості. Спираючись на експресивні прояви емоцій іншої людини при їх сприйнятті або ситуаційні характеристики, суб`єкт реалізує стратегії сприйняття емоцій з позиції зовнішнього спостерігача. Орієнтуючись на власний досвід переживань, роблячи висновок про емоції іншого на основі усвідомлення причин емоцій і їх різних характеристик (інтенсивності, амбівалентності та ін.), Людина схильна в більшій мірі використовувати стратегії сприйняття емоцій з позиції внутрішнього спостерігача.

2. На основі наявності статистично значущих кореляційних зв`язків (при р (0,05) між показником емпатії, а також окремих її характеристик з параметрами стратегій сприйняття емоцій з позиції внутрішнього спостерігача можна стверджувати, що чим вище емпатійность суб`єкта, тим більшою мірою він схильний сприймати емоції іншої людини з позиції внутрішнього спостерігача, і навпаки.

3. Поле сприйняття емоцій іншої людини не обмежується усвідомленням власне емоційних явищ, а поширюється на інші психічні явища, такі, як психічні (крім емоційних) стану людини, пізнавальні процеси, які не відносяться до емоційної сфери властивості особистості.

4. Переважання фрустраційної емоцій (гнів, розчарування) при описі і категоризації дозволяє зробити припущення про те, що даний клас емоційних явищ в більшій мірі доступний усвідомленню і вербалізації.

У перспективі дослідження передбачається вивчення сприйняття емоцій іншої людини в зв`язку з когнітивним стилем, а також впливу культурних особливостей на сприйняття емоцій.

Вакурова А., Бергфельд А.Ю.