Повсякденні уявлення про емоції, почуття, переживання

В даний час дослідники все частіше звертаються до вивчення звичайних уявлень про емоційні явища. Так, досліджуються ментальні репрезентації базових емоцій (Подпругіна), лексика, використовувана для опису базових емоцій (Багдасарова), розвиток мови емоцій у дітей (Гордєєва), тезаурус емоційних переживань в юнацькому віці (Андрєєва). В даний час основною одиницею знання, суб`єктивна представленість якого в свідомості непсіхолога досліджується, є термін або система термінів "(Левченко), мало уваги приділяється тому, який сенс наївні респонденти вкладають в саме поняття" емоції "і як воно співвідноситься в повсякденній свідомості з іншими , схожими на нього поняттями.

У тлумачному словнику "емоція" визначається як "душевне переживання, почуття". У психологічній науці термін "емоції" визначається як особливий клас психічних процесів і станів (людини і тварин), пов`язаних з інстинктами, потребами, мотивами і відбивають у вигляді безпосереднього переживання (задоволення, радості, страху і т. Д.) Значимість діючих на індивіда явищ і ситуацій для здійснення його життєдіяльності (Мещеряков, Зінченко). "Почуття" розглядаються як "вищий продукт розвитку емоційних процесів в суспільних умовах" (Мещеряков, Зінченко, 2003). "Переживання" в психології є безпосереднє самим суб`єктом своїх власних станів, а не відображення властивостей і співвідношень зовнішніх емоціогенних об`єктів, суб`єктивна сторона реальному житті людини (Веккер, Рубінштейн). Таким чином, слова "емоція", "переживання", "почуття", в психологічній науці володіють власними значеннями. Звідси постає питання про те, чи існує подібна диференціація в повсякденній свідомості.

Наше дослідження проводилося в період з 12 листопада по 2 грудня 2009 р ньому взяли участь 165 студентів (61 юнак і 104 дівчини) географічного, історико-політологічного, механіко-математичного, філософсько-соціологічного та юридичного факультетів Пермського державного університету у віці від 17 до 24 років. В якості методу дослідження використовувався метод вільних асоціацій, або прямий (вільне володіння) асоціативний тест. Учасникам пропонувалося записати на бланку відповідей кілька асоціацій на наступні слова: "емоція", "почуття", переживання ". Кількість відповідей і час реакції не обмежувалося.

На слово "емоція" нами було отримано 323 реакції. Найчастіший відповідь (26%) - "радість". На слово-стимул "почуття" всього було дано 298 реакцій, з них найчастіше (37%) зустрічається відповідь "любов".

На слово "переживання" випробовувані дали 266 відповідей, найбільш частий з них - "хвилювання" (15,75%). При обробці враховувалися тільки невипадкові реакції (з частотою народження 3 і більше). Контент-аналіз отриманих даних дозволив виділити наступні категорії: "види емоційних явищ", "рівні емоційного реагування", "властивості емоційних явищ", "поведінка", "локалізація емоційних явищ", "пізнавальна сфера", "зовнішній світ" (підкатегорії " природа "," ситуація ").

Проведене дослідження дозволяє говорити про те, що повсякденні уявлення про емоції, почуття і переживання близькі, але не тотожні. Про це свідчить наявність як загальних, так і унікальних для кожного слова-стимулу асоціацій. Дослідження звичних уявлень про емоції, почуття і переживання показує, що типовою для випробовуваних реакцією на слова-стимули "емоція", "почуття" і "переживання" є називання конкретного виду емоційного явища (32, 48,3 і 57% відповідно). Найбільш часто зустрічається емоцією є "радість" - почуття в першу чергу асоціюється з "любов`ю", переживання - з "хвилюванням". Асоціювання почуття з сенсорно-перцептивної сферою відповідає двоякому словниковому тлумаченню почуття (в повсякденному його розумінні) як емоційного явища і як відчуття. Емоції, почуття і переживання, будучи явищами внутрішнього світу, проте тісно пов`язані в повсякденній свідомості з об`єктами, явищами, ситуаціями зовнішнього світу. Емоції в першу чергу асоціюються з природними явищами, а переживання - зі скрутною ситуацією, що вимагає рішення.

Федосін Світлана Сергіївна