Внесок інженерної психології в систему знань про професійну діяльність в новій реальності

Введення нових інформаційних технологій, комп`ютеризація діяльності і життя людини спричинили за собою зміну традиційних уявлень про професійні деятельностях. Наука XXI-го століття зобов`язана враховувати зміни особливостей буття, діяльності та ролі людини. Людина повинна не тільки вписатися в нову реальність, а й бути ефективним у професійній діяльності. Істотний внесок у вирішення цієї проблеми може внести інженерна психологія. Інженерна психологія за свою піввікову історію накопичила великий арсенал теоретичних концепцій, категорій, методів і методик, які можуть бути поширені на різні види діяльності. В умовах нової технічної та інформаційної реальності багато хто з них пов`язані з процесами прийому і переробки інформації. Професійна діяльність (в тому числі операторів) є окремим випадком трудової діяльності людини, що використовує складні технічні пристрої в якості засобів своєї праці.

Ряд теоретичних концепцій, розроблених і спочатку використовуваних в інженерній психології, в умовах нової технічної та інформаційної реальності виходять за рамки традиційних систем "людина - машина" і діяльності операторів. До таких можуть бути віднесені наступні концепції: діяльності як цілеспрямованої відкритої системи і людини як суб`єкта праці (в тому числі оператора) в системі деятельностей- інформаційної та концептуальної моделі діяльності-вимог до людини-профессіоналу- забезпечення надійності людини-екстремальних умов діяльності і реабілітації професіоналів після перегрузок- проектування діяльності та ін. На основі стали класичними ідей С. Л. Рубінштейна, Б. Г. Ананьєва, Б.Ф. Ломова, Е.А. Климова про полісистемності людської діяльності, Г. В. Суходольський (2000) була запропонована концепція професійної діяльності як системи відносин людини зі Світом, реальним і уявним. Д. Н. Завалішина (2004) при аналізі професійної праці обґрунтовує необхідність переходу від системи "людина і професія" не тільки до системи "людина і світ", а й до системи "діяльність-життєдіяльність". Зізнається, що на формування професіоналізму людини, включаючи його вищі форми, впливає вся сукупність потенціалів людини, накопичених ним протягом життя в різних її сферах. До числа таких потенціалів вважаємо за необхідне віднести сукупність властивостей людини, позначена нами (2002) як індивідуальний ресурс професійного розвитку (ИРПР). В рамках інженерної психології розроблений ряд категорій, які знайшли в подальшому застосування в загальній психології, в психофізиці, в психології праці. До таких належать і поняття оперативного образу, введене Д. А. Ошанін, і поняття оперативного порога, введеного М. А. Дмитрієвої. Для аналізу різноманітних видів діяльності використовуються поняття оперативна пам`ять, оперативне мислення, оперативна настройка, оперативний спокій і ін., Спочатку введені для діяльності оператора в людино-машинної системи.

Таким чином, багато категорій і методи, спочатку створені і використовувані в інженерній психології, придбали общепсихологический характер і можуть бути поширені на інші види діяльності, а в ряді випадків, - і на сферу людського буття.

До таких категорій можуть бути віднесені поняття "інформаційна модель", "оперативний образ", "концептуальна модель діяльності" та ряд інших. Поняття "інформаційна модель" (ІМ) стосовно операторської діяльності було запропоновано і Д. Ю. Пановим, і В.П. Зінченко в 1964 р В якості технічної основи ІМ розглядалися системи і засоби відображення інформації (СОІ). Однак у багатьох видах праці (менеджера, педагога, лікаря та ін.) Технічні СОІ практично відсутні, але суб`єкт все ж отримує значиму для нього інформацію, яка представляє собою інформаційну основу його діяльності. Доцільно, щоб ця інформація (про стан середовища, об`єкті і засобах праці, результати діяльності і т.д.), що отримується людиною різними способами, була б відповідно організована. Тому в загальному випадку під інформаційною моделлю можна розуміти сукупність організованою інформації, одержуваної різними способами людиною для здійснення своєї діяльності з бажаними результатами. В. Н. Пушкін (1971) писав, що немає жодного виду праці, в основі якого не було б відповідної форми інформаційного моделювання світу. Як предмет вивчення психологічної науки він пропонував розглядати з`ясування закономірностей побудови і роботи "мозкових інформаційних моделей зовнішнього світу", які обслуговують поведінку людини.

Надалі дослідники (О. А. Конопкін, В. І. Моросанова, 1997) приходять до висновку, згідно з яким оперативні відображення, або "внутрішні моделі", що представляють собою відносно постійні образи пам`яті, регулюють будь-яку діяльність. Розробка принципів побудови ІМ, згідно Б.Ф. Ломова (1965) передбачає вирішення двох груп питань. Перша пов`язана зі ставленням ІМ до об`єкта (події): ІМ повинна забезпечити необхідну повноту опису подій. Друга група питань стосується ставлення ІМ до особливостей сприймає її людини: ІМ повинна забезпечувати оптимальний інформаційний баланс і не приводити до дефіциту або надлишку інформації, узгоджуватися з закономірностями гностичних процесів, за допомогою яких людина приймає і переробляє інформацію. Сформульовані понад сорок років тому проблеми побудови ІМ в наші дні набувають актуальності, пов`язану з організацією інформаційного забезпечення людини в умовах нової технічної та інформаційної реальності.

На підставі сприйняття інформаційної моделі у людини формується оперативний образ, різновидом якого, по Д. А. Ошанін, є концептуальна модель діяльності (КМД). Це поняття було запропоновано А. Т. Велфордом в 1961 р і розкривалося як глобальний образ, що формується в голові оператора. Надалі в роботах вітчизняних психологів воно отримало розвиток і наповнення новим змістом. Логіко-часовий аналіз системи понять, які розкривають суть КМД, дозволяє сформулювати сучасне бачення цього феномена (Дружилов, 2002). КМД - це своєрідний внутрішній світ людини-діяча, який базується на великій кількості інформації про професійному середовищі, предмет праці, метою, засоби і способи діяльності. Вона включає в себе уявлення фахівця про професійні завдання, знання наслідків правильних і помилкових рішень, готовність до нестандартних, малоймовірним подіям. Недостатність ознак для побудови КМД, їх змістовна "збіднення" може зробити це внутрішнє засіб діяльності джерелом неадекватних дій. КМД включає три складові: образну, понятійну і дієву. Образна складова синтезована з оперативних (що швидко міняються) і неоперативних (відносно стабільних) образів ситуацій, фрагментами яких є образи цілей, образи об`єктів і образи умов діяльності. Понятійна складова КМД складається з назв об`єктів, суб`єктів, причинно-наслідкових та інших відносин, з усього того, що можна виразити за допомогою понять, визначень і т. Д. Людиною більшість образів зовнішніх об`єктів може бути вербалізоване, т. Е. Виражено в понятійно -словесной формі. Справедливо і зворотне: більшість понять має або може отримати конкретно або абстрактно-образні аналоги. До поліморфізму образно-понятійних відносин в КМД необхідно прагнути при професійній підготовці. Вербалізація умінь необхідна для передачі професійного досвіду і для самоконтролю в діяльності. Третя складова КМД - її дієвість: КМД реалізується в діях суб`єкта і керує ними. Найважливішими властивостями КМД є активність, цілісність і динамічність, в сукупності характеризують її готовність до змін. При відсутності такої готовності людина ігнорує інформацію про зміни реальності і діє у відповідності зі сформованими неадекватними уявленнями, що призводить до деформації трудової поведінки та особистості (Дружилов, 2004). Або ж він проявляє наднормативну активність, спрямовану на зміну світу відповідно до своєї системою уявлень. Будь-яка професійна діяльність вимагає від діяча особливих властивостей. Як індивід він повинен володіти нервово-психічною стійкістю, високим рівнем загальних і спеціальних здібностей, в тому числі до самонавчання. Як особистість він повинен бути відповідальним, наполегливим і ін. Як суб`єкт діяльності він повинен володіти знаннями і вміннями, мати внутрішню КМД, досить повну і адекватну для більшості профзадач. Індивідуальний стиль допустимо лише в межах збереження високої якості, надійності і ефективності діяльності. Для підготовки до професійної діяльності доцільно застосовувати методи відбору, навчання і тренаж, розроблені в інженерній психології.

Дружилов С. А.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!