Суб`єктно-діяльнісна концепція професійної праці е.а. Климова та її науково-практична цінність. Частина 5

Психологічні ознаки праці дозволяють вивчити рівень і адекватність усвідомлення суб`єктом праці, з одного боку, заданої об`єктивно соціальної і технічної реальності, а з іншого - усвідомити себе як члена соціуму (свою роль в суспільстві), як фахівця і як особистість. Безліч станів свідомості Е.А. Клімов (2004, с. 103-112) класифікує по 4 ознаками: 1) «свідоме передбачення соціально цінного результату» - 2) «свідомість обов`язковості досягнення соціально фіксованої мети» - 3) «свідомий вибір, застосування, вдосконалення або створення знарядь, засобів діяльності »- 4)« усвідомлення межлюдских виробничих залежностей ( "живих" і упредметнених) ». Причому структура трьох ознак (1, 2 і 4) містить когнітивний (пізнавальний) і афективно-вольової компоненти. Когнітивний компонент розкриває усвідомлення суб`єктом більшою чи меншою відповідальності перед людьми. А афективно-вольової компонент проявляється в емоційних реакціях, станах, відносинах. Структура третьої ознаки складається із трьох компонентів (когнітивний, операційний і афективний).

Перша ознака показує, усвідомлює або не усвідомлює суб`єкт соціальну цінність своєї праці, так як знання і усвідомлення соціальної цінності виконуваної роботи є «реальним регулятором активності, діяльності, поведінки людини» (Климов, 2004, с. 105). Оцінка сформованості даної ознаки проводиться за трьома функціонально взаємозв`язаними показниками: знання про продукт діяльності-усвідомлення його соціальної цінності- критичності по відношенню до своїх знань і уявлень.

Друга ознака виявляє, з одного боку, усвідомлення необхідності і відповідальності виконання роботи в строго заданих правилах і нормах, що в певній мірі обумовлено сформованість вольових якостей, а з іншого - емоційні переживання (реакції, стану, відносини) з приводу неузгодженості процесу діяльності з його уявним планом (якщо воно є).

Третя ознака розкриває ступінь теоретичної підготовленості людини до виконання конкретної професійної діяльності (знання залежностей між властивостями предметів, знарядь і суб`єктом праці) і рівень сформованості професійних умінь і навичок (володіння засобами діяльності), а також критичність і адекватність емоційного ставлення до успішності виконуваної діяльності.

Четверта ознака характеризує глибину знання, розуміння і ставлення людини до внеску інших людей в створення матеріальних цінностей суспільства, які він використовує у своїй професійній діяльності з метою створення нових суспільно значущих цінностей.

В цілому застосування психічних регуляторів праці і психологічних ознак праці дозволяє вивчати працю як функціональну психічну систему, так як рівень їх сформованості розкриває психологічну готовність суб`єкта праці до успішного виконання професійної діяльності.

Концепція суб`єктно-діяльнісного підходу дозволила по-новому розглядати професіонала: не тільки як успішного виконавця запропонованих нормативів виконання діяльності, обумовлених знаннями, вміннями, навичками і конкретними здібностями, а як активного діяча, формує і розробляє свою індивідуальну стратегію праці. Е.А. Клімов вважає, що суб`єкт праці починає формуватися спочатку в системі «людина-світ» ще в період допрофесійної розвитку, і саме це згодом може певним чином впливати на формування його взаємозв`язків в системі «людина-професія». Розкриваючи сутність «психології професіонала», автор звертає увагу на те, що «.профессіонала треба розглядати як складну систему, що має не тільки зовнішні функції (" віддачу "), але і необхідністю і, як правило, складні і різноманітні внутрішні, зокрема психічні , функції »(Климов, 2003, с. 440).

Це такі функції, як побудова образу майбутнього результату діяльності, «виношування уявлення про шляхи та способи, варіантах досягнення результату, емоційна преднастройка до роботи і масову свідомість захищеності в суспільстві» і т.п. Професіоналізм розглядається «.як певна системна організація свідомості, психіки людини», структура якої включає компоненти, що забезпечують вивчення «.людини як цілого (особистості, суб`єкта діяльності)»: його образ світу, спрямованість і творческость, його праксис і гнозис, його інформованість про професії, знання, досвід і культуру профессіонала- його психодинамику і емоційно-вольову регуляцію в ускладнених професійних ситуаціях (Климов, 2003, с. 440-443).

Отже, концепція суб`єктно-діяльнісного підходу, розроблена Е.А. Клімовим, забезпечує, з одного боку, пізнання прихованих, «незримих», суто індивідуальних динамічних процесів психіки, які актуалізуються людиною в трудовій діяльності і в той же час мають цілком об`єктивними закономірностями: «обдумування, побудова образу майбутнього продукту, результату, ефекту, способів його отримання. »(Климов, 2004, с. 23). З іншого боку, ця концепція дозволяє пізнати особливості формування тих когнітивних, особистісних і емоційно-вольових регуляторів, які забезпечують адекватну реалізацію суб`єкта праці в діяльності. Як зазначає Є.А. Клімов (там же), «розвиток особистості і, зокрема, здібностей людини відбувається не в будь-якій діяльності, але в нормально напруженою за рахунок ініціативи, активності, мотивів суб`єкта цієї діяльності.».