Становлення проблеми індивідуального стилю діяльності (ісд) у вітчизняній психології - передумови, ідеологія і початок досліджень (1950-1960-ті рр.)

У зарубіжній і вітчизняній психології в середині ХХ ст. багато визначали: виражений гуманістичний пафос, властивий історичній епосі і напрямками, що зароджуються в психології (А. Маслоу, Р. Мей, К. Рождерс, В. Франкл та ін.) - нове розуміння людини як діяча (Д. Мак-Клелланд, С .Л. Рубінштейн та ін.) - активізує рух назустріч індивідуальності людини - зароджується рух «New Look» і подальше вивчення когнітивних стилів і контролю (Толочек, 2000), становлення диференціальної психофізіології у вітчизняній науці (Б.М. Теплов та ін.) - широке вивчення проблеми стилю керівництва (А. . Журавльов, Р. Танненбаум і В. Шмідт, Ф. Фідлер та ін.), Увага до еволюції людини в зрілості (Б. Г. Ананьєв, Ш. Бюллер, Д. Сьюпер, Е. Еріксон та ін.). У суспільній свідомості отримує визнання цінність особистості, набирає силу екзистенціальна психологія (Л. Бінсвангер, Р. Мей, В. Франкл, І. Ялом і ін.). Як відображення становлення нового світогляду важливу роль в концепції О.О. Климова грає не деклароване їм явно жалісливе ставлення до людини праці, а спроба вченого переосмислити ставлення людини до вимог суспільного виробництва, знайти можливі шляхи, зони свободи людини, розсунути горизонти розвитку людини в процесі праці.

Серед теоретичних передумов, які Е.А. Клімов назвав «вихідними положеннями» концепції ІСД, передумов, інтегруючих ідеї Л.С. Виготського, П. Я. Гальперіна, А.Н. Леонтьєва, В.С. Мерліна, С.Л. Рубінштейна, Б.М. Теплова були наступні: 1) є стійкі якості, істотні для успіху діяльності, але практично невоспітуемие (так як вони обумовлені типологічними властивостями нервової системи) - 2) існують різні за способами, але рівноцінні по кінцевому ефекту варіанти пристосування до діяльності-3) є широкі можливості компенсаторного подолання слабо виражених способностей- 4) формування особистості можна вести тільки з урахуванням внутрішніх умов поряд з внешнімі- 5) суб`єктивне, як відображення об`єктивного, володіє власною активністю (Климов, 1969).

Вітчизняна концепція індивідуального стилю діяльності (ІСД), розроблена Е.А. Клімовим і В.С. Мерлін, реалізує розуміння стилю як певної психологічної системи, як його зв`язок з конкретними індивідуальними особливостями людини. Стиль обумовлений психологічно (психофізіологічно), але він не фатально детермінований індивідуальністю суб`єкта, а формується як «інтегральний ефект взаємодії суб`єкта та об`єкта». Стиль може змінюватися при зміні умов діяльності. Формування і розвиток стилю пов`язано з формуванням і розвитком індивідуальних особливостей суб`єкта. Залежно від об`єктивних вимог діяльності одні й ті ж властивості особистості виражаються в різних стилях (Климов, 1959, 1969- Мерлін, Климов, 1967- Мерлін, 1986).

Структура ІСД, по Е.А. Климову, містить «ядро» - спонтанно формуються компоненти стилю, одні з яких сприяють успішності адаптації до вимог і успішності діяльності (А), інші перешкоджають (Б), і «прибудову» - свідомо формуються компоненти, з одного боку посилюють первинні позитивні ланки адаптації (В), з іншого - компенсуючі первинні неефективні ланки (Г). Сутність стилю як психологічної системи представляється вченому як багаторівнева, далеко не бездоганна у своїй організації, що припускає складні взаємні відносини окремих компонентів і блоків системи А-Б-В-Г, так само як і можливу зміну їх ролі - позитивної на негативну і навпаки - в цілісній адаптації при зміні умов середовища. Парадоксально, але ці принципові моменти не були відрефлексувати багатьма апологетами концепції стилю. У роботах по ІСД зазвичай призводять або кілька змінюють два його визначення, дані Е.А. Клімовим: у вузькому сенсі слова це є «обумовлена типологічними особливостями стійка система способів діяльності, яка складається у людини, що прагне до найкращого здійснення даної діяльності» - в широкому сенсі - «індивідуально-своєрідна система психологічних засобів, до яких свідомо чи стихійно вдається людина з метою найкращого зрівноважування своєї (типологічно обумовленої) індивідуальності з предметними, зовнішніми умовами діяльності »(Климов, 1969, с. 49).

Увага, тільки СЬОГОДНІ!