"Синдром вигоряння" як прояв конфлікту особистості

Одним з перших вітчизняних учених почав досліджувати проблему конфлікту особистості В.С. Мерлін. Він підкреслював, що психологічний конфлікт виникає в ситуації боротьби мотивів і відносин, при блокуванні системи мотивів, що виражають відносини особистості. Розвиток і вирішення конфлікту являє собою гостру форму розвитку особистості. У психологічному конфлікті змінюються колишні і формуються нові відносини особистості, змінюється сама особистісна структура. Деякі феномени науки, будучи предметом пильного вивчення сучасної психології, знаходять своє наукове пояснення в роботах Мерліна. Зокрема, внутрішньоособистісний конфлікт може розглядатися в зв`язку з синдромом емоційного вигоряння в професійній діяльності людини.

Після того як феномен вигоряння став загальновизнаним і були виявлені його негативні наслідки, дослідники все більше стали приділяти увагу попередженню даного синдрому, розглядати особистісні та соціальні ресурси подолання вигорання, моделі і стратегії долає поведінки. Виявлено, що люди з високим творчим потенціалом частіше використовують різноманітні й ефективні копінг-стратегії, що допомагають протистояти психічному вигоряння. На цю загальну закономірність вказував Мерлін в своїх роботах, розглядаючи індивідуальність людини за зразком великий саморегулівної системи, підкреслюючи, що первинним опосередкованою ланкою між різними рівнями цієї системи є індивідуальний стиль життєдіяльності або діяльності, який виконує системоутворюючу функцію. Необхідною передумовою даної функції є зона невизначеності вимог діяльності, наявність якої обумовлює активність людини, здатність його до творчості, самореалізації. Мерлін відзначав, що за допомогою індивідуального стилю діяльності долається неузгодженість деяких різнорівневих індивідуальних властивостей, утворюється більш гармонійна їх система. Формування ефективних копінг-стратегій і дозвіл внутрішньоособистісних конфліктів може бути пов`язано зі зміною різнорівневих зв`язків індивідуальних властивостей людини. Вигорання, яке проявляється в емоційному виснаженні, неадекватному ставленні до себе, втрати відчуття сенсу своєї професійної діяльності і знеособленому ставленні до людей, може бути причиною і наслідком психологічного конфлікту, неузгодженості та боротьби мотивів.

В експериментальному дослідженні, проведеному на вибірці практичних психологів, ми виявили прямі кореляційні залежності між показниками емоційного вигорання (методика В. Бойко) і показниками внутрішньої конфліктності, самозвинувачення, ригідності Я-концепції (методика МІС С. Пантилеева, В. Столина). Були також виявлені негативні кореляції між показниками внутрішньої конфліктності, самозвинувачення (МІС) та показниками самоактуалізації (отребності в пізнанні, креативності, аутосимпатії (методика САМОАЛ Е. Шостром).

Такий підхід до вивчення даної проблеми нам здається вельми перспективним, він дозволяє поглянути на проблему емоційного вигоряння, формування особистісних і соціальних ресурсів, копінг-стратегій і т.д. в руслі теорії інтегральної індивідуальності В. С. Мерліна, його поглядів на систему відносин і мотивів особистості, природу внутрішньоособистісних конфліктів.

Попова Т.А.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!