Картина світу як форма репрезентації нової інформаційної реальності

У психології стало вже традиційним уявлення про те, що людина формує деяку систему образів, яка лежить в основі регуляції поведінки і, в кінцевому рахунку, його життя в цілому. Специфіка формованої в голові людини картини світу визначає глибину і межі пізнання, емоційне ставлення і готовність дії в ньому. Грунтуючись на інформаційному підході можна зробити припущення про будову "картини світу" людини (за аналогією з концептуальною моделлю діяльності) як образно-понятійної психічної "моделі світу людини" (ММЧ). Запропоноване С. Л. Рубінштейном розуміння онтологічного суб`єкта включає в себе уявлення про внутрішні умовах як ефекті відбувалися в минулому взаємодій людини зі світом. Тоді досвід таких взаємодій зберігається у вигляді відносно постійних образів, які формуються у людини з дитинства і які з його морально-ціннісної сфері. Емоційно насичені образи постають для людини як суб`єктивна реальність, керуюча його активністю. Щоб зрозуміти залежність прояви форми активності людини від способу, необхідно сам образ розглядати за типом інформаційного процесу (А. В. Петровський, М. Г. Ярошевський, 1998). Понятійна складова ММЧ складається з усього того, що можна виразити за допомогою понять, визначень і т. Д. С. Л. Рубінштейн зазначав, що основне значення для мислення в поняттях має мова, слово. Відомо, що розумовий процес включає в себе оперування і образами, і поняттями. Відзначимо, що у людини більшість образів зовнішніх об`єктів може бути вербалізоване, т. Е. Виражено в понятійно-словесній формі. Справедливо і зворотне: більшість понять має або може отримати конкретно або абстракно-образні деривати. "Якість" формованої індивідуальної ММЧ залежить від особливостей організації інформації, що надходить людині, від тієї об`єктивної "інформаційної моделі" (ІМ), за допомогою якої презентується світ. Домінування в ІМ подібної форми подачі інформації призводить до актуалізації відповідної (образної) складової ММЧ.

Переважання у людини образної складової в ММЧ призводить до того, що мислення суб`єкта стає переважно "конкретним", на відміну від вербально-понятійного (абстрактного) мислення, що є проявом невербального інтелекту. Наслідками такого виду мислення є "прихильність" думки до даного об`єкта або ситуації і зниження здатності до узагальнень, прогнозом, синтезу. Багато в чому картина світу людини формується глобальними ЗМІ з використанням інформаційних технологій. Їх вектор направлений переважно на подібну складову ММЧ (відомо, що став крилатим, вираз А. Кончаловського: "Картинка сильніше слова!"), Інформація минуть фільтр свідомості і впливає безпосередньо на почуття. Такий "перекіс" послаблює значимість другої сигнальної системи людини. В результаті має місце слабка кореляція понятійної і образної складових в ММЧ. Розпочаті глобальні за своїми наслідками зміни в освіті ведуть до зміни сприйняття світу не тільки окремою особистістю, а й суспільством. Відмова від комплексного підходу в навчанні на користь "натаскування" на окремих прикладах призводить до втрати людиною навичок самостійного мислення. Тенденція, коли "приклад" з ілюстративного елемента навчання стає основним, характерна і для професійного, і загальної освіти. Вона проявляється, зокрема, в переході до здачі іспиту на основі відокремлених тестів (наприклад, ЄДІ), а не у вигляді співбесіди. Заміна розуміння досліджуваного процесу сумою розрізнених уявлень про окремі його аспектах - серйозна загроза зниження інтелектуального рівня для всього суспільства. Полегшення комунікацій в результаті застосування інформаційних технологій дозволяє людині, яка не поглиблюючи свого сприйняття світу, створити нову інформацію, просто обмінявшись думками з іншими людьми, або отримуючи з глобальних ЗМІ. Складається технічна та інформаційна реальність, з точки зору отримання нової інформації, важливої для кожного індивідуума, робить пізнання світу щодо менш необхідним і цінним. У цих умовах індивідуальна ММЧ стає відображення не об`єктивного світу, а деякого "віртуального", створеного на основі специфічно організованої (за допомогою інформаційних технологій) інформаційної моделі. Занурення людини в такій "віртуальний світ" все сильніше відгороджує його від реальності.

Дружилов С. А., Богданівська Т. В.