Розвиток інтелекту і розуміння ментального і фізичного світу у дітей-аутистів

У сучасній когнітивної психології склалося уявлення про дефіцит розуміння ментального світу у аутистів (Baron-Cohen). Соціальні та комунікативні проблеми дітей з аутизмом залучали вчених, які намагаються з`ясувати особливості сприйняття цими дітьми такої соціальної інформації, як емоційні вирази обличчя, емоційні висловлювання, а також вихідний рівень знань цих дітей про базові ментальних станах (бажаннях, переконаннях, знаннях, наміри і т. п.).

На сьогоднішній день в літературі описано безліч досліджень, присвячених аналізу можливий зв`язок рівня інтелектуального розвитку і розвитку моделі психічного і фізичного світу у дітей з розладами аутистичного спектру. Однак через відносно невеликого числа випробовуваних, їх розкиду за хронологічним віком, а також відмінності тестових завдань, за допомогою яких оцінювалася сформованість моделі психічного і фізичного світу, і відмінністю тестів, які оцінюють інтелектуальні здібності випробовуваних, різні автори прийшли до різних висновків.

У нашому дослідженні ми зіставляли дані про розвиток розуміння ментального (розуміння емоцій, намірів, переконань, обману) і фізичного світу (розуміння основних законів фізичного світу, фізичної причинності, збереження властивостей об`єктів) з даними про рівень загального інтелектуального розвитку, вербальному і невербальному інтелекті.

У дослідженні брали участь 44 дитини з розладами аутистичного спектру з 5 до 11 років. Рівень інтелектуального розвитку оцінювався за допомогою методики дослідження інтелекту у дітей Д. Векслера. Діти з розладами аутистичного спектру розділилися на дві групи: із середнім рівнем розвитку інтелекту (gt; 85 б) і нижче середнього (lt; 85 б).

Порівняння успішності розуміння ментальності і фізичної реальності дітьми з розладами аутистичного спектру з збереженим і зниженим рівнем інтелекту показало відмінності тільки в області розуміння окремих уявлень про ментальне (розуміння бажань у напрямку погляду) і фізичному світі (розуміння принципу збереження).

У дітей з розладами аутистичного спектру спостерігається стійка тенденція до негативного зв`язку рівня невербального інтелектуального розвитку і розуміння ментального і фізичного світу на рівні моделей: чим вище рівень невербального інтелекту, тим гірше діти з розладами аутистичного спектру розуміють ментальну і фізичну причинність, тим гірше у них розвинена здатність побудови моделей для розуміння і прогнозування подій соціального світу і фізичної реальності. Подібні факти були отримані і в інших дослідженнях. Т.А. Медведовская (2007) в своїй роботі виявила негативну кореляційний зв`язок між виконанням субтеста "Кубики Кооса" невербальної шкали інтелекту Векслера і рівнем сформованості моделі психічного у дітей з аутизмом.

Рівень вербальних і загальних когнітивних здібностей інтелектуально збережених дітей з розладами аутистичного спектру пов`язаний з розумінням окремих уявлень і здатністю поєднувати ці уявлення в єдину картину фізичного і ментального світу. У дітей зі зниженим інтелектом картина дещо інша: розуміння емоцій і бажань як базовий рівень моделі психічного негативно пов`язано як з мовними, так і з загальними когнітивними здібностями, в той час як розуміння обману, невірних думок, ментальної причинності поведінки інших людей для цієї групи дітей позитивно пов`язано з рівнем вербального і негативно - з рівнем невербального інтелекту. Розуміння фізичного світу для цієї групи дітей, як і для дітей з розладами аутистичного спектру з збереженим інтелектом, пов`язане з вербальними і загальними інтелектуальними здібностями.

Можна зробити висновок, що інтелектуальний розвиток, принаймні на рівні середніх значень, необхідно, але не достатньо для розуміння ментального і фізичного світу для дітей з розладами аутистичного спектру. Можна говорити про порогової величиною рівня інтелекту, необхідного для становлення моделей психічного і фізичного світу.

Лебедєва Євгенія Ігорівна

Увага, тільки СЬОГОДНІ!