Професійне мислення в розвитку пізнавальної самостійності

Сучасні соціально-економічні умови змінюють не тільки систему професійної діяльності фахівців різних галузей, а й зміст і технології їх підготовки. Актуальним залишається протиріччя між запитами суспільства на високопрофесійні кадри і існуючою системою їх підготовки. Оцінка адаптації випускників університету свідчить про те, що знання можуть бути засвоєні, коли вони не стільки усвідомлюються і застосовуються на практиці, скільки професіонал може їх оцінити і відрефлексувати стосовно себе. Отже, важливо розвивати професійне мислення, яке традиційно розглядається як елемент професіоналізму.

Критерієм сформованості професійного мислення, на наш погляд, є пізнавальна самостійність, під якою розуміється здатність до усвідомленої постановки та вирішення проблемних ситуацій. Її високий рівень розвитку є критерієм готовності індивіда до професійної діяльності.

Пізнавальна самостійність тісно пов`язана з творчим мисленням як процесом пізнавальної діяльності індивіда, що характеризується створенням нового продукту і новоутвореннями в самій пізнавальній діяльності. Пізнавальна самостійність орієнтована на розвиток творчого розуму учня і включає в себе наступні елементи: отримання знань, що є основою для побудови нових розумових конструктів, відкриття нового знання шляхом самостійної діяльності студента, розширення меж отриманого знання шляхом його застосування в нових умовах.

При розвитку пізнавальної самостійності паралельно з творчим мисленням розвивається критичне мислення як комплекс когнітивних умінь і установок, які дозволяють людині виявляти нові шляхи вирішення проблеми (альтернативи), можливі напрямки розвитку, до цього невідомі або неусвідомлювані.

З метою розвитку пізнавальної самостійності студентів Самарського державного університету був розроблений міждисциплінарний спецкурс "Психологія і технологія наукової творчості студента", який проводився зі студентами різних спеціальностей 1-4 курсу протягом трьох місяців (36 годин).

Методики, що використовуються нами, є ситуації, позбавлені детальної промальовування, що відбувається. Ситуація невизначеності спрямована на зняття можливих обмежень. Таким чином створюються сприятливі умови для продукування ідей, кількість і якість яких обмежена лише особистісними особливостями випробуваного. Ми можемо говорити про розвиток здатності до включення проблеми в більш широкий контекст, здатності створювати системи умов, в які включається дана проблемна ситуація.

Ушмудіна О.А.