Проблема розвитку психологічної компетентності фахівців

У сучасних соціокультурних умовах пріоритетним напрямком діяльності вищої школи є формування професійної компетентності фахівців, що визначає успішність вирішення різного роду професійних завдань. У професіях сфери "людина-людина" особливе значення має така складова професійної компетентності, як психологічна компетентність, яка представляє собою особливий психічний освіту особистості, яка виступає як передумова успішної професійної діяльності фахівців соціономічної сфери. Специфіка даного виду діяльності полягає в тому, що вона будується за законами спілкування і предметом праці тут виступає особистість іншої людини.

Психологічну компетентність можна визначити як спеціальну освіту психіки, що є одним з факторів успішної професійної діяльності фахівців сфери "людина - людина". Психологічна компетентність включає в себе систему когнітивних і практичних компонентів: психологічних знань, наукового психологічного мислення і практичних умінь і навичок міжособистісного взаємодії. Когнітивний компонент психологічної компетентності складається з сукупності психологічних знань, що представляють собою когнітивні освіти, в яких відбивається психічна реальність, і психологічного мислення, спрямованого на пізнання психологічної реальності.

Практичний компонент визначає вміння і навички взаємодії з іншими людьми, які передбачають здатність орієнтуватися в психологічній реальності, аналізувати і знаходити ефективні способи вирішення складних ситуацій професійного спілкування. Оскільки в основі психологічної моделі спілкування лежить схема "суб`єкт - суб`єкт", професійне взаємодія повинна будуватися з урахуванням особливостей особистості партнерів по спілкуванню. Його ефективність залежить від уміння оптимально використовувати різні прийоми психологічного впливу на людей з урахуванням їх індивідуальних якостей. Можна сказати, що психологічний вплив є головною складовою практичного компонента психологічної компетентності. Уміння психологічно впливати на людей адекватно їх індивідуальним особливостям - одне з професійно важливих якостей фахівців соціономічної сфери, яке визначає успішність їх професійної діяльності.

У зв`язку з тим, що психологічна компетентність включає безліч різних аспектів, процес її формування є досить складне завдання. Оскільки профессііоналізація особистості передбачає розвиток професійних і особистісних якостей в процесі навчання у вищих і середніх професійних навчальних закладах, психологічна підготовка фахівців повинна включати використання як традиційних методів навчання, пов`язаних з передачею психологічних знань, так і активних соціально-психологічних методів, спрямованих на формування різних видів пізнавальної діяльності та форм мислення, а також практичних умінь міжособистісного впливу.

Ми вважаємо, що для розвитку психологічної компетентності майбутніх фахівців необхідно використовувати методи проблемного навчання, спрямовані на формування практичних умінь і навичок міжособистісного впливу. Наприклад, з цією метою можна використовувати метод аналізу проблемних ситуацій, суть якого полягає в тому, що в ході попереднього аналізу ситуації професійної діяльності створюється деяка модель психологічної реальності, в якій відображені найбільш значущі умови і проблеми, які потребують вирішення. У процесі вирішення проблемних ситуацій ділового та міжособистісного спілкування відбувається усвідомлення цілей професійної діяльності, способів дії в них, а також вироблення умінь і навичок психологічного впливу. При цьому вдосконалюється вміння знаходити оптимальні з точки зору досягнення мети способи впливу відповідно до психологічними умовами розглянутих ситуацій, що сприяє формуванню такого професійно важливої властивості майбутніх фахівців соціономічної сфери, як психологічна компетентність.

Гаранина Жанна Григорівна