Процес навчання як початковий етап формування професійної активності

Навчально-професійна діяльність розглядається як один з найбільш продуктивних видів діяльності, що обумовлюють істотні особистісні новоутворення в студентському віці, всередині якої зароджуються елементи майбутньої професійної діяльності. Адекватність процесу професіоналізації на етапі навчання багато в чому визначається успішністю розв`язання основних протиріч системи професійної вузівської підготовки, до числа яких відносяться:

* Суперечності між абстрактним предметом навчально-пізнавальної діяльності та реальним предметом засвоюваній професійної діяльності;

* Протиріччя між цілісністю змісту професійної діяльності та оволодінням її студентом через безліч предметних областей наук, навчальних предметів;

* Протиріччя між способом існування професійної діяльності як процесу і її представленістю в навчанні у вигляді статистичних систем готових знань і алгоритмів дій, що підлягають запам`ятовуванню;

* Протиріччя між залученістю в процес праці всієї особистості фахівця на рівні творчого мислення і соціальної активності і опорою в навчанні, перш за все, на процеси уваги, сприйняття, пам`яті.

Таким чином, професійна підготовка - це завжди індивідуально-особистісний процес, в якому викладач професійного навчального закладу є помічником, а іноді і "провокатором", який ініціює активність того, хто навчається. І деякі студенти ще під час навчання вже застосовують отримані знання і вміння, здійснюючи професійну діяльність, яка для них є постійним місцем роботи. У професійному плані робота для студента вищого навчального закладу може виконувати кілька функцій:

* Дає корисний практичний досвід і нові (перш за все, практичні) знання, доповнюючи студентам процес навчання в вузі, прискорюючи процес їх професійного становлення та подальшого працевлаштування;

* Знайомить з умовами роботи в різних організаціях, допомагаючи їм формуватися як працівникам, вибирати місце постійної роботи після закінчення навчання, зацікавити собою роботодавця.

Чітко проявляється прагнення більшості студентів пов`язати свою роботу з майбутньою спеціальністю. Працювали студенти при майбутньому працевлаштуванні вже зможуть вписати в своє резюме факт досвіду роботи і тим самим підвищити свої шанси на отримання бажаної вакансії. Також більшість експертів вважають, що студенти як працівники помітно відрізняються від нестудент, причому як в позитивному, так і в негативному сенсах. Відносними перевагами працюючих студентів можна вважати те, що вони більш схильні до різного роду нововведень і змін - до нових завдань і видів діяльності, до зміни технології, методів і організації роботи-не тільки проявляють тягу до нових знань, а й постійно підживлюються в вузі свіжими ідеями і новими даннимі- бачать зв`язок між отриманням знань і результатом роботи, а тому мають хорошою мотивацією до навчання і швидше опановують нові прийоми роботи і професійними навичками;

Крім того, підкреслювалося, що студент - "чистий аркуш" і його часто легше навчити професії і особливостям роботи в даній фірмі, ніж переучувати вже готового фахівця якщо студента взяти на роботу на випускному курсі, через кілька місяців фірма отримає готового фахівця без особливих витрат на його навчання-розвиток студентської зайнятості - шлях до розвитку культурної бізнес-середовища та формування розвинених еталонів працівника. А ось ті якості працюючого студента, які, з точки зору роботодавців, є їх недоліками в порівнянні з працівниками-нестудент. Вони часто значно переоцінюють свої знання, вміння та можливості-володіють нереалістичними уявленнями про зміст, методи роботи і відносинах в рамках формальних організацій, що також пояснюється намаганням перенести на роботу ті норми відносин, які органічні для вуза- послаблюють роботу в періоди сесій. А вміння поєднувати роботу і навчання дається не всім студентам і, отже, студенти, які здійснюють професійну активність в процесі отримання професійної освіти, мають деякі особистісними особливостями - вони більш активні, відкриті в спілкуванні, у них висока емоційна чутливість і впевненість в собі і своїй професійній діяльності і т.д.

Толпекіна А. В.