Дослідження професійної мотивації студентів вузу

Проблема професійної мотивації в даний час набуває особливого значення. В даний час в науці не вироблено єдиний підхід до проблеми мотивації поведінки людини. Маловивченою виявилася структура професійної мотивації у студентів в процесі підготовки фахівця у вищому навчальному закладі. У зв`язку з цим нами було проведено дослідження професійної мотивації студентів вузу, з метою виявлення переважаючого типу мотивації.

Об`єкт дослідження - студенти державного університету (м Владикавказ), в кількості 263 чоловік. В якості експериментального методу використовувалася методика К. Замфір в модифікації А. А. Реана "Вивчення мотивації професійної діяльності", в основу якої покладена концепція про внутрішню і зовнішню мотивації.

Характеризуючи вибірку в цілому, можна сказати, що переважаючим типом мотивації професійного навчання є внутрішня - 60,1%. На другому місці студенти із зовнішньою позитивною мотивацією - 22,8%. Даний тип мотивації «гірше» внутрішнього типу мотивації тим, що при ньому студентів приваблює не сама діяльність, а то, як вона буде оцінена оточуючими (позитивна оцінка, заохочення, похвала і т.д.). І на третьому місці - студенти з переважанням зовнішньої негативної мотивації - 2,3%. Вчення студентів з таким типом мотивації характеризується наступними ознаками: вчення заради навчання, без задоволення від діяльності або без інтересу до викладається предмету- вчення через острах невдалих вчення з примусу або під тиском і ін.

Вибираючи між найкращими і найгіршими мотиваційними комплексами, більшість студентів вибрали найкращий комплекс, представлений поєднаннями: ВМgt; ВПМgt; ВВП і ВМ = ВПМgt; ВВП (58,2% всіх опитаних). Це свідчить про те, що студенти з цими поєднаннями залучаються до діяльності заради неї самої, а не для досягнення будь-яких зовнішніх нагород. Така діяльність є самоціллю, а не засобом для досягнення якоїсь іншої мети. Тобто це ті студенти, яких приваблює, перш за все, інтерес до самого процесу навчання, вони схильні вибирати більш складні завдання, що позитивно відбивається на розвитку їх пізнавальних процесів.

Студенти, у яких мотиваційний комплекс характеризується переважанням зовнішньої мотивації, склали 25,1% опитаних (з них 22,8% із зовнішньою позитивною мотивацією і 2,3% з зовнішньої негативною мотивацією).

Найгірші мотиваційні комплекси представлені такими співвідношеннями: ВОМgt; ВПМgt; ВМ, ВОМgt; ВПМ = ВМ, ВОМgt; ВМgt; ВПМ, ВВП = ВПМgt; ВМ і ВВП = ВПМ = ВМ. Дані комплекси мають в сукупності 5,3% від загального числа опитаних студентів. Це може свідчити про байдуже, а ймовірно, і негативне ставлення до процесу навчання в цілому. Для таких студентів цінністю є не отримання професійних знань і умінь, а кінцевий підсумок їх навчання у вузі, тобто отримання диплому. Або, можна припустити, що вони надійшли до вузу не за своїм бажанням, а наприклад тому, що на цьому наполягли батьки. Тут допустима наявність і інших, нам невідомих причин.

Навчають із зовнішньою мотивацією, як правило, не отримують задоволення від подолання труднощів при вирішенні навчальних завдань. Тому вони вибирають простіші завдання і виконують тільки те, що необхідно для отримання підкріплення (оцінки). Відсутність внутрішнього стимулу сприяє зростанню напруженості, зменшенню спонтанності, що надає переважна дію на креативність учня, в той час як наявність внутрішніх спонукань сприяє прояву безпосередності, оригінальності, зростанню креативності та творчості.

Отже, в результаті проведеного нами дослідження було виявлено переважання внутрішньої мотивації студентів над зовнішньою мотивацією, а також переважання зовнішньої позитивної мотивації над зовнішньою негативною. Домінуючим мотиваційним комплексом професійного навчання виступає комплекс "ВМgt; ВПМgt; ВВП". Такий баланс мотивів мають 55,1% студентів. Таким же комплексом характеризується і вибірка в цілому. Найгірший мотиваційний комплекс "ВОМgt; ВПМgt; ВМ" мають 1,5% студентів.

Отримані в роботі дані можна використовувати в профілактичній, консультаційної та психокорекційної роботи, професійної орієнтації і профвідбору майбутніх фахівців. Результати дослідження можуть бути враховані в плануванні навчального процесу в вузі. Виявлені особливості мотивації студентів дозволяють здійснити диференційований підхід в процесі підготовки до майбутньої професійної діяльності.

Кусраева І.М.