Фактори реалізації в професії

У вітчизняній психології серед провідних системоутворюючих характеристик особистості традиційно виділяють її спрямованість. С. Л. Рубінштейн під спрямованістю розумів динамічні тенденції, які в якості домінуючих мотивів обумовлюють діяльність людини. Складовими спрямованості є смисловий компонент, що характеризує предметний зміст, і динамічний компонент, який визначає джерело спрямованості. У своїй теорії вчений не відриває один компонент від іншого. Спрямованість особистості пов`язують з системою стійко домінуючих мотивів, що визначають її цілісну структуру. Система детермінує напрямок поведінки і діяльності людини. Від спрямованості залежить світогляд, соціальний і моральний вигляд особистості. Серед її детермінант називають об`єктивне співвідношення індивідуальних особливостей і діяльності.

У дослідженні взяли участь студенти 4 курсу дошфака педвузу. Гіпотеза дослідження: рівень емпатії особистості співвідноситься з мотиваційним комплексом і впливає на професійний вибір. У процесі дослідження були використані методики "Здатність до емпатії" і "Мотивація професійної діяльності". Емпатія особистості розуміється як здатність індивіда співпереживати, емоційно відгукуватися на почуття людей. Співпереживання - прийняття почуттів іншої людини, як своїх власних.

Емпатія сприяє збалансованості взаємин, соціально обумовлює поведінку, є важливим фактором успіху в діяльності, що вимагає проникнення в світ партнера по спілкуванню, і професійно значущим якістю. В. Сухомлинський писав: "Учителю слід починати з елементарного, але разом з тим і найскладніші - з формування здатності відчувати душевний стан іншої людини, вміти ставити себе на місце іншого в самих різних ситуаціях".

Мотивація - провідний чинник регуляції активності особистості, її поведінки і діяльності. У визначенні мотивації існують розбіжності в деталях, пов`язаних з трактуванням поняття "мотив". Одні під мотивом розуміють психічне явище - спонукання до дії (К. Платонов), інші - усвідомлювану причину, що є основою вибору дій і вчинків особистості. Вважають також, що мотив - це те, що, відбиваючись у свідомості людини, служить спонуканням до діяльності, спрямовуючи її на задоволення потреби. А. Н. Леонтьєв підкреслює, що в якості мотиву виступає не сама потреба, а предмет потреби. Зупинимося на висновках, сформульованих А. Реан: "Під мотивом будемо розуміти внутрішнє спонукання особистості до того чи іншого виду активності (діяльність, спілкування, поведінка), пов`язане із задоволенням певної потреби".

Серед мотивів виступають інтереси, переконання, ідеали, соціальні установки, цінності. Але за цим все-таки стоять потреби особистості у всьому їх різноманітті. Сукупність стійких мотивів виражає спрямованість особистості. Дослідження мотиваційного комплексу показало: внутрішня мотивація сформована у 35% студентів, зовнішня позитивна мотивація - у 50%, у 15% - зовнішня негативна. Переважання в мотиваційному комплексі внутрішньої і зовнішньої позитивної мотивації показує безсумнівну його ефективність, тому вони більш бажані. Перший тип мотивації говорить про те, що діяльність важлива сама по собі. Якщо в основі мотивації діяльності лежить прагнення до задоволення зовнішніх потреб по відношенню до змісту самої діяльності (мотиви престижу, зарплати), прийнято говорити про зовнішню мотивації.

Зовнішня позитивна мотивація (ВПМ), безумовно, має більше значення, ніж зовнішня негативна мотивація. У даній групі переважає оптимальний мотиваційний комплекс, співвідноситься з високим і середнім рівнем емпатії у 70% студентів. Це поєднання визначає позитивну спрямованість в професії і передбачає самореалізацію в ній. У трьох студентів з ВПМ емпатія ближче до низького рівня. У трьох випадках зовнішнього негативного мотиваційного комплексу (ОМК) емпатія низька.

Вважаємо, що ОМК виникає тому, що студенти орієнтуються на діяльність управлінця без урахування необхідності вміння ефективно спілкуватися, вирішувати організаційні питання. Дані, отримані в ході дослідження, говорять про те, що оптимальне поєднання мотивації і емпатії - передумова до самореалізації особистості в професії. Найгірший мотиваційний комплекс, в якому має перевагу ВВП і низький рівень емпатії, не створює основи для ефективної реалізації себе в професії, задоволення життєвих потреб.

Мікеріна Алена Сергіївна