Особливості викладання дисципліни "психологія" студентам-спортсменам

Студентський вік є особливий етап в житті людини, пов`язаний з усвідомленням власної самобутності і унікальності. Заслуга постановки проблеми студентства як особливої соціально-психологічної та вікової категорії належить психологічній школі Б.Г. Ананьєва. Основними характеристиками студентства, що відрізняють його від інших груп населення, є: освітній рівень, пізнавальна мотивація, соціальна активність і досить гармонійне поєднання інтелектуальної і соціальної зрілості. З огляду на особливості організації навчання у фізкультурному вузі, зокрема, постійний дефіцит часу студентів, які суміщають навчання з підвищенням свого спортивної майстерності, часто виїжджають на різного роду збори і змагання і мають індивідуальний графік відвідування занять, підкреслимо значимість індивідуальної роботи зі студентами, організації навчально-виховного процесу як особистісно-рольової взаємодії.

Студентів БГУФК відрізняє велика спрямованість на кінцевий результат, висока концентрація зусиль на своєму виді спорту, вміння і потребу працювати в умовах ризику, тому в педагогічному процесі була здійснена спроба використання активних методів навчання при проведенні лекційних та семінарських занять з дисципліни "Психологія". Лекція - форма духовного спілкування, перш за все, ефективний засіб живого, безпосереднього контакту інтелекту, почуттів, волі, переконаності, світогляду - всього багатства культури особистості викладача з внутрішнім, духовним світом студента. Лекція для студентів - найекономічніший за часом вид навчальних занять у вищому навчальному закладі, так як аналіз першоджерел викладач при підготовці бере на себе. Самостійне придбання знань є найбільш активізує психічні пізнавальні процеси, лекція в формі конференції проводилася студентами, хоча готувалася викладачем, який виступав в ролі консультанта, організатора і координатора. Студенти самостійно готували виступи по одному з питань, які розкривають зміст курсу згідно темі робочої програми, підбирали літературу для написання реферату, консультуючись з викладачем по змістовній стороні виступу. Для оцінки якості доповідей, внесення необхідних доповнень і підведення підсумків, з числа успішних студентів була сформована група експертів. По кожному з питань виступало 3-4 студента. Експерти по черзі підводили підсумки, повторюючи основні положення доповіді виступаючих.

Виступи експертів конспектували студенти-слухачі, ставлячи питання і доповідачам, і експертам. Висновок і підведення підсумків здійснювалося викладачем. Перевага лекції у формі конференції полягає в тому, що вона компенсує недостатню кількість семінарських занять, активізує навчально-пізнавальну діяльність студентів, дозволяючи продемонструвати рівень володіння навчальним матеріалом, сприяє формуванню комунікативних умінь. Студенти, виступаючи в ролі лекторів, мали можливість зіставити самооцінку своєї діяльності з оцінкою її однокурсниками-експертами і викладачем, а значить, більш адекватно оцінювати працю останнього і одночасно побачити для себе перспективу майбутньої професійної діяльності та можливості її оптимізації. Семінарські заняття проводилися у формі диспуту. Для проведення семінару-диспуту студенти на попередньому занятті були розподілені по підгрупах, кожна з яких виділила двох експертів, завдання останніх - аналіз відповідей учасників опонує підгрупи. Студенти заздалегідь продумували питання по темі семінарського заняття, які хотіли задати своїм опонентам і намагалися прогнозувати можливі питання з їх боку. Відомо, що мнемічні процеси активізуються в разі супроводу їх діяльністю, що виконується в руслі запам`ятовується завдання, отже, процес прогнозування сприяє більш глибокому і міцному засвоєнню навчального матеріалу.

Використання активних методів навчання підвищує інтерес до усваиваемому змістом, не тільки забезпечуючи теоретичну підготовленість студента, але і дозволяючи йому використовувати отримані знання на практиці, в тому числі для саморегуляції поведінки і діяльності, так як при проведенні дискусії студенти не тільки отримують знання, а й вчаться адекватної поведінки, що сприяє підвищенню ефективності підготовки до майбутньої професійної педагогічної діяльності в галузі фізичної культури і спорту.

Івашко С. Г.