Визначення критеріїв професіоналізації психолога

Особливості взаємовпливу характеристик особистості та професійної діяльності визначили постановку проблеми психологічного вивчення формування особистості професіонала. Аналіз основних підходів до вирішення проблеми професійного становлення особистості (В. А. Бодров, Е. Ф. Зеер, Е. А. Климов, Т. В. Кудрявцев, А. К. Маркова, Ю. П. Поваренко, С. А. Дружилов, D. Super і ін.) свідчать про те, що поняття "професіоналізація", "професійне становлення", "професійний розвиток" вживаються як синоніми.

Для оцінки рівня професійного розвитку використовуються критерії профессіоналізаціі- вони дозволяють визначати, на якій стадії професійного розвитку знаходиться фахівець. Виділяють дві групи критеріїв.

1. Суб`єктивні, або внутрішні, критерії оцінюють рівень розвитку професійних здібностей і мотивів безпосередньо. Ця група критеріїв найбільш точна, оскільки з їх допомогою контролюється сам зміст професійного розвитку. Однак ці критерії використовуються рідко, так як вони сильно індивідуалізовані і погано піддаються формалізації.

2. Об`єктивні, або зовнішні, критерії характеризують процес розвитку опосередковано, за показниками ефективності діяльності. Вони використовується частіше в силу їх високої формализованности і незалежності від суб`єктивних особливостей. До них відносяться: продуктивність, якість, надійність-показники задоволеності працею, швидкості освоєння професійних навичок, оригінальності виконання, динаміки працездатності. (Маркова, 1996- Поваренко, 2008 Дружилов, 2004).

Ю.П. Поваренко виділяє три критерії професіоналізації.

1. Критерій професійної продуктивності. Він характеризує ефективність професійного розвитку особистості і ступінь відповідності результатів цього процесу соціально-професійним вимогам. Професійна продуктивність оцінюється на основі параметрів продуктивності, якості та надійності.

2. Критерій професійної ідентичності характеризує значимість для людини професії і професійної діяльності як засобу задоволення своїх потреб і розвитку своїх можливостей. Цей критерій оцінюється на основі суб`єктивних показників: ступеня задоволеності працею, професією, кар`єрою, собою- професійної, індексів самоактуалізації особистості і т. Д.

3. Критерій професійної зрілості свідчить про вміння співвідносити людиною свої професійні можливості і потреби з професійними вимогами. Сюди входить професійна самооцінка, рівень домагань і ін.

Крім загальних критеріїв професіоналізації в літературі представлені і приватні критерії. Як критерій М. К. Павлова (2003) розглядає суб`єктність, характеристиками якої є активність, пов`язана зі здатністю до цілепокладання, можливість свободи вибору і відповідальність за нього. Н. М. Пинегина (1999) в якості критерію професіоналізації психологів визначає рефлексивну культуру, яка обумовлює інтенсивність формування досвіду психологів, забезпечує переосмислення змісту свідомості суб`єктів і усвідомлення ними прийомів власної майстерності. На підставі інтегрального підходу С. А. Дружілова до визначення структури професіоналізації як системи, а також положення Ю. П. Поваренкова про відносну незалежність узагальнених критеріїв, можна припустити існування трьох підсистем професіоналізму психолога. Підсистему професійної продуктивності утворюють: ПВК, професійні відносини, що безпосередньо впливають на продуктивність, якість, надійність діяльності.

Системоутворюючими факторами є: професійний досвід і ефективність професійної діяльності. Підсистему професійної ідентичності складають: характеризується структурою, яка в якості елементів включає ПВК і професійні відносини, щоб забезпечити прийняття професії як особистісно значимою. Системоутворюючим компонентом в розглянутій структурі є задоволеність професійною діяльністю. Підсистему професійної зрілості утворюють: ПВК професіонала і його професійні відносини, що забезпечують саморегуляцію і самодетермінації становлення професіоналізму людини. Системоутворюючим компонентом в структурі зв`язків виступає рефлексія.

Розглянуті в динаміці підсистеми, що описують різні фази професіоналізму, характеризуються різним складом утворюють їх компонентів, а також різної тіснотою кореляційних зв`язків між ними.

Петрова А. Г.