Специфіка екзистенціальних ресурсів у особистості в кризі

Метою даного повідомлення є виклад емпіричних результатів дослідження, спрямованого на пошук взаємозв`язків між показниками екзистенціальних ресурсів особистості і показниками психологічної кризи, а також на вивчення особливостей прояву екзистенціальних ресурсів у осіб з різним рівнем переживання психологічної кризи. Проблема дослідження ресурсів, зокрема екзистенціальних, у особистості, яка переживає психологічну кризу є однією з найактуальніших в психології, як в теоретичному, так і в практичному аспекті і знаходить відображення в роботах А. А. Баканової, С. Л. Братченко, Б. С . Братуся, Ф. Е. Василюка, Е. А. Донченко, Д. А. Леонтьєва, А. Е. Лібіна і А. В. Лібінa, К. Муздибаева, С. К. Нартова-Бочавер, Е. І. Рассказова, і ін. На думку більшості психологів, результат кризового явища може бути як негативним, так і позитивним і виступати фактором, сприятливими для розвитку особистості лише в тому випадку, коли внутрішні і зовнішні ресурси виявляються достатніми. Разом з тим, відзначається недостатність емпіричних ісследовавній, спрямованих на вивчення взаємозв`язків показників психологічної кризи і ресурсів особистості, зокрема, екзистенціальних. У нашому дослідженні були використані окремі шкали "Оригінального тест-опитувальника показників переживання професійної кризи" (ППК), автори О. П. Саннікова, І. В. Бринза і оригінальний тест-опитувальник "Екзистенційні ресурси особистості" (Ерл), автори І. В. Бринза, Е. Ю. Рязанцева. У дослідженні брало участь 98 студентів обох статей у віці від 18 до 19 років ПДПУ ім. К. Д. Ушинського. Для математичної обробки отриманих результатів використовувався комп`ютерний варіант статистичної програми SPSS v. 11.5.

Після проведеного обстеження отримані результати були піддані кількісному (корреляционному) аналізу, спрямованого на виявлення взаємозв`язків досліджуваних явищ і якісному аналізу, спрямованого на угруповання випробовуваних з різним рівнем вираженості психологічної кризи і своєрідністю прояву екзистенціальних ресурсів особистості.

За результатами якісного аналізу виявлено дві групи осіб з максимально (max) і мінімально (min) вираженим показником ОППК (загального показника психологічної кризи). До групи осіб c max вираженим показником ОППК ( "крізісніков") увійшло 23 особи і, відповідно, до групи з min вираженим показником ОППК ( «не крізісніков") увійшло 24 особи.

Підводячи підсумки проведеного емпіричного дослідження можна зробити висновок:

1) аналіз результатів кореляційного аналізу між показниками психологічної кризи і показниками екзистенціальних ресурсів виявив виключно негативні зв`язку між явищами, що вивчаються, що може свідчити про зниження активності у використанні особистістю екзистенціальних ресурсів в період гострого переживання кризи;

2) відсутність статистично значущих зв`язків між усіма показниками психологічної кризи і показником ресурс "віри" вказує: по-перше, на складність і багатовимірність самого феномена віри, про необхідність його диференціювати по змістовним характеристикам (релігійна, психологічна віра і т. Д.), по-друге, на тимчасову неможливість або неспроможність особистості використовувати віру в період гострого переживання кризи;

3) за результатами якісного аналізу виявлено суттєві відмінності у вираженості екзистенціальних ресурсів у представників "кризової" і "некризовій" групи у представників групи "крізісніков" мінімально виражені показники ресурсу "прийняття", ресурсу "сенсу" і загальний показник екзистенційних ресурсів-у представників групи "некрізісніков" максимально виражені ресурс "свободи", загальний показник екзистенційних ресурсів і ресурс "прийняття".

Дані факти можуть свідчити про те, що в юнацькому віці прийняття, відкритість, визнання себе, інших, світу, своєї свободи, свого "місця" в світі, шляхи самореалізації виступають основними екзістенціальнмі ресурсами, в той час як відсутність прийняття, нетерпимість, втрата сенсу є факторами, що сприяють поглибленню кризового стану.

Рязанцева Е. Ю.