Дослідження девіантних форм поведінки співробітників органів внутрішніх справ

Актуальність дослідження обумовлена високою соціальною значимістю проблеми девіантної поведінки, її важливістю для діяльності правоохоронних органів, міждисциплінарної розрізненістю і дезінтеграцією підходів до вивчення соціальних девіацій, неадекватністю сучасного стану теорії девіантності суспільної ситуації, а також завдань, що стоять перед юридичною психологією.

Аналіз відомчої дисциплінарної статистики свідчить, що в 2007 р, в порівнянні з 2006 р, на 9,0% зросла кількість співробітників, притягнутих до відповідальності за порушення законності, а також на 1,8% - за дисциплінарні порушення. Особливе занепокоєння викликає приріст залучених до відповідальності за вчинення злочинів у підрозділах по боротьбі з економічними злочинами (на 33,3%).

Метою дослідження з`явився пошук найбільш ефективних способів профілактики девіантних форм поведінки співробітників ОВС.

Як об`єкт дослідження виступили співробітники підрозділів Північно-Західного управління внутрішніх справ на транспорті. У дослідженні брали участь 31 співробітник. З них була виділена "група ризику", схильних до проявів девіантної поведінки в кількості 12 осіб за даними результатів центру психодіагностики.

Предметом дослідження стали індивідуально-психологічні особливості особистості співробітників Північно-Західного УВСТ, схильних до порушення дисципліни і законності, а також профілактика девіантних форм поведінки співробітників Північно-Західного УВСТ.

Основна гіпотеза дослідження: відсутність в методичному комплексі співробітників психологічної служби МВС Росії системи заходів з профілактики девіантної поведінки співробітників ОВС ускладнює роботу кадрових і виховних підрозділів в цьому напрямку, а тому слід виявити закономірності розвитку відхилень у поведінці співробітників ОВС.

З результатів проведеного дослідження за методикою А. Басса і А. Дарки було виявлено, що за більшістю показників прояви агресивності "група ризику" переважає над контрольною групою. І тільки лише за показниками "непряма агресія" і "вина" різниця на користь контрольної групи. Однак за показником "вина" ця різниця становить всього лише 1,8%, що не є статистично значущою змінної.

За результатами опитування "Психологічні захисту" (LSI) відзначається, що за більшістю показників виявлення особливостей функціонування механізмів психологічного захисту "група ризику" домінує над контрольною групою. І тільки лише за показниками "реактивність" і "інтелектуальний захист" різниця на користь контрольної групи. Однак за даними показниками ця різниця становить 1,5 і 2,3% відповідно, що не є статистично значущими змінними.

Результати тесту "Незакінчені речення" показали, що більшість з них виявило позитивне ставлення до сім`ї, протилежної статі, видам поводження, що відхиляється з боку контрольної групи. І тільки лише за показниками "ставлення до протилежної статі" і "відносини до друзів, знайомих" різниця на користь "групи ризику". За даними показниками ця різниця становить 84 і 52% відповідно.

Проведений кореляційний аналіз у контрольній групі і "групі ризику" показав, що значимі зв`язку спостерігаються в цих групах по різних факторів і, отже, в реалізації профілактичних заходів, спрямованих на зниження рівня девіантної поведінки співробітників С-З УВСТ, повинні бути враховані дані проведеного дослідження .

Отримані в результаті факторного аналізу дані дозволили зробити висновок про те, що співробітники, що увійшли до "групи ризику" і, співробітники беруть участь в контрольній групі, в своїх соціальних, професійних, індивідуально-особистісних пріоритетів спираються в цілому на різні життєві принципи. Дане положення проведеного дослідження доцільно враховувати при здійсненні заходів з профілактики девіантної поведінки співробітників правоохоронних органів.

Аналізуючи дані, отримані за результатами відповідей про профілактику відхилень у поведінці в ОВС, можна зробити висновок про те, що в двох досліджуваних групах однаково пропорційно вважають, що в їх підрозділах профілактика на належному рівні не здійснюється.

Результати дослідження можуть бути використані для підвищення психологічної культури співробітників правоохоронних органів, в області соціального контролю девіантної поведінки, а також з метою профілактики поведінкових відхилень у правоохоронних органах.

Ставний В.М.