До проблеми порівняльного дослідження

Останнім часом в психології все більше уваги приділяється системним, цілісним дослідженням особистості. Ініціативність як системна властивість особистості стала предметом дослідження порівняно недавно. На наш погляд, ініціативність займає особливе місце в професійній діяльності співробітників органів внутрішніх справ і є регулятором моральної сфери людини. Проблема виявлення рівня розвитку даної якості особистості з різним стажем практичної роботи є актуальною, дозволяючи намітити науково-обґрунтовані підходи до її розвитку і формування. У роботі ми спиралися на положення вітчизняної психології про системний характер якостей особистості (К. А. Абульханова-Славська, Л.І. Анциферова, А. А. Деркач, І.В. Дубровіна, Н.І. Рейнвальд, Д.І. Фельдштейн та ін.) і на розроблену А.І. Крупнова многомерно-функціональну модель вивчення базових рис особистості. Ініціативність розуміється нами як системна якість, що включає мотиваційно-смислові і регуляторно-динамічні компоненти, щоб забезпечити стан готовності і сталість прагнень до процесу ініціації певним стилем і способом. (О.І. Крупнов). Ці компоненти і їх змінні складають психологічну структуру ініціативності.

Для дослідження ініціативності ми застосовували авторський бланковий тест "Ініціативність", розроблений А.І. Крупнова. Даний тест дозволяє діагностувати різні аспекти ініціативності в цілісній системі мотиваційно-смислових і інструментально-динамічних складових, яка включає в себе наступні компоненти: установчо-цільовий (суспільно-значущі і особистісно-значимі цілі) когнітивний (осмисленість і обізнаність), мотиваційний (соціоцентрічность і егоцентрічность), продуктивний (предметна і суб`єктна сфери), регуляторний (інтернальність і екстернальність), емоційний (стеничностью і стомлюваність) і динамічний (енергійно ость і аенергічность), рефлексивно-оцінний (операціональні і емоційно-особистісних проблем). Таким чином, кожен з компонентів ініціативності містить по дві змінні, які дозволяють дати якісну і кількісну характеристику ініціативності. У дослідженні брали участь 287 осіб. Обстежувалися співробітники органів внутрішніх справ, були визначені три вибірки, в залежності від стажу служби: до 5 років - 1 вибірка, до 10 років - 2 вибірка, до 15 років стажу - 3 вибірка.

При порівнянні 1 і 2 вибірок співробітників, виявилися статистичні значущі відмінності в суспільно-значущих цілях (t = 2,19- рlt; 0,05), інтернальності (t = 2,04- рlt; 0,05), соціоцентрічності (t = 1,99- рlt; 0,05), осмисленості (t = 2,21- рlt; 0,05). Порівняльний аналіз психологічних характеристик проявів ініціативності між 1 і 3 вибірками показав високий рівень вираженості відмінностей суспільно значущих цілей (t = 4,87- рlt 0,001), астеничности (t = 2,92- рlt; 0,01), егоцентричності (t = 2,26- рlt; 0,05), осмисленості (t = 2,41- рlt; 0,05). Порівняння середніх значень характеристик досліджуваного якості в 2 і 3 вибірках виявило відмінності в суспільно-значущих цілях (t = 2,40- рlt; 0,05).

Таким чином, порівняльний аналіз середніх значень в змістовно-смисловий сфері показав значну різницю в установчо-цільовому, мотиваційному, когнітивному компонентах.

З психологічного боку це виражається в тому, що для співробітників зі стажем роботи до 5 років більш значущими є суспільні цілі і егоцентричні мотивації ініціативності, ніж у співробітників зі стажем до 10 і до 15 років. Отримані дані свідчать, що психологічний стан співробітників 1 вибірки обумовлено суспільно-значущої спрямованістю ініціативного поведінки з урахуванням особистих інтересів: досягненням суспільного визнання, отриманням спеціальних знань і досвіду роботи, прагненням бути шанованою людиною, бажанням проявити себе і свої можливості, усвідомленням власної особистісної та соціальної цінності. У співробітників зі стажем практичної діяльності до 10 років середні величини зазначених змінних виявилися менш вираженими, проте, в порівнянні з співробітниками, які мають стаж до 15 років, вони характеризуються більш вираженою суспільно-цільовою спрямованістю ініціативних дій. Співробітники зі стажем до 15 років більш вибагливі в своїх цілях, як суспільно-значущого, так і особистісного характеру. Що стосується соціоцентрічності, то тут, при порівнянні вибірок співробітників зі стажем практичної роботи до 5 і до 10 років, більш виражена мотивація соціального характеру виявлена у досвідчених співробітників. З психологічного боку це означає, що в процесі служби мотиви боргу, відповідальності, орієнтованості на інших людей стають професійно важливими в прояві ініціативності. Як осмисленість, так і обізнаність представлені переважно у досвідчених співробітників 2 і 3 вибірок, ніж у співробітників 1 вибірки. При цьому у співробітників зі стажем до 10 років виявлені загальні уявлення про ініціативності і малоістотні відомості про функції даної риси. Сформованість осмисленого і усвідомленого знання про ініціативному поведінці і його істотних ознаках проявляється у співробітників 3 вибірки.

Звернемося тепер до аналізу середніх даних інструментальних змінних ініціативності. Значні відмінності тут отримані в регулятивному і емоційному компонентах. За параметрами интернальности середні значення більше у респондентів 2 вибірки і менше у респондентів 1 вибірки, а за показниками астеничности середні значення у респондентів 3 вибірки більше, ніж у респондентів 2 вибірки.

З якісної сторони це свідчить про те, що співробітники зі стажем до 10 років відрізняються більшою активністю в прояві ініціативності. Як правило, в справах вони проявляють самостійність, впевненість, незалежність, рідше відчувають позитивні емоції, в більшій мірі залежать від самих себе в реалізації ініціативного поведінки. Психологічний стан співробітників зі стажем до 15 років частіше піддається негативним емоціям в ініціативних діях, переживань, напрузі, це може проявлятися в роздратуванні при невдачах, підвищеної тривожності в ситуації звітності за виконання відповідальних завдань. Менша вираженість активності регуляції ініціативності у співробітників зі стажем до 5 років пов`язана з тим, що вони рідше проявляють ініціативність для взяття відповідальності на себе, виходячи з надії на випадок або іншого людини- рідше проявляють самостійність в доручених делах- виконуючи доручення, потребують підтримки і оцінці своїх ініціативних дій. Незважаючи на пасивність у прояві ініціативності, співробітники зі стажем до 5 років частіше відчувають позитивні емоції (радість, задоволення і т.д.) від реалізації ініціативності.

Карамова Ельвіра Ильдусовна

Увага, тільки СЬОГОДНІ!