Надання допомоги учням, схильним до девіантних форм поведінки

При наданні допомоги учням, схильним до девіантних форм поведінки можна виділити наступні основні напрямки роботи:

• діагностичне обстеження;
• корекція і розвиток;
• профілактика;
• консультування.

Грунтуючись на наведених вище напрямках роботи психологічного супроводу, можна виділити етапи роботи з учнями, які мають ті чи інші дезадаптаційних порушення (Рожков, Ковальчук, 2003).

I етап - діагностичний

діагностичні технології дозволяють якомога раніше виявити підлітків, схильних до того чи іншого типу девіацій. Доцільно використовувати алгоритм поетапної діагностики:

1-й рівень. Діагностика та диференціювання відхиляються поведінкових реакцій окремих індивідуумів в колективі, на підставі чого вичленяється група ризику. Таку роботу можуть проводити майстри виробничого навчання або класні керівники, використовуючи схему роботи, запропоновану психологом навчального закладу і під його контролем.

2-й рівень.Оцінка соціальних критеріїв відхиляються стереотипів поведінки всередині групи ризику (фактори сімейного кризи, матеріальне благополуччя, участь в неформальних групах і т. Д.). Цю оцінку проводить соціальний працівник або фахівець із соціальної роботи (при відсутності такого фахівця в навчальному закладі роботу може виконувати майстер виробничого навчання).

3-й рівень. Власне психологічна діагностика. Проводиться досвідченим психологом. Мета психодіагностики - встановити структуру проблем поведінки кожного учня з групи ризику, виявити ступінь схильності до різних девіацій.

4-й рівень. Аналіз даних і прийняття рішень по тактиці роботи з виявленими представниками групи ризику.

II етап - корекційна та розвиваюча робота

На даному етапі робота проводиться також колегіально. Психолог спільно з медичним працівником, соціальним педагогом, майстрами виробничого навчання, викладачами та адміністрацією розробляє можливі корекційно-розвиваючі програми.

Корекційна робота - це робота, спрямована на зміну і вирішення конкретних проблем підлітка.

Залежно від виявлених проблем застосовуються різні види психокорекції:

• Для виправлення порушень в сфері міжособистісного спілкування, розвитку комунікативних здібностей можуть бути використані наступні методи практичної корекції:
• соціально-психологічний тренінг, зокрема комунікативний комунікативний тренінг, тренінг міжособистісного спілкування і т. п .;
• навчальні зустрічі;
• групова ігротерапія.

Поведінкова корекція здійснюється за допомогою:

• методів психологічної релаксації, використовуються для підвищення рівня нервово-психічної стійкості;
• технік поведінкового напрямку- зокрема методик, заснованих на принципах позитивного і негативного підкріплення ( "Частування", "Насичення", "Покарання" і ін.);
• методу "Жетонної системи,"Розробленого в США і теоретично заснованого на моделі оперантного обумовлення Скіннера;
• методів арт-терапії (Музикотерапія, методи вільного малювання тощо., В залежності від поставлених цілей, завдань і особистісних особливостей самого психолога).

Корекція морально-етичних норм і правил може проводитися наступним чином:

• застосування методу казкотерапії, що дозволяє побічно впливати на систему цінностей підлітка, не викликаючи при цьому активного опору з його боку;
• тематичні бесіди, які спонукають до вільного відвертого спілкування. Продумуючи зміст бесіди, психолог або спеціально підготовлений педагог повинен спиратися на інтереси підлітка, його хобі, кумирів, не нав`язуючи власної моралі і надаючи свободу вибору;
• корекційна робота з сім`єю, за умови відсутності активного опору з боку батьків;
• залучення підлітка в громадську роботу навчального закладу.

розвиток - робота, спрямована на створення умов розвитку учнів. У навчальному закладі можуть розроблятися різні розвиваючі програми, що включають в себе:

• тренінги саморозвитку і самовиховання;
• загальношкільні психологічні акції і "Великі ігри";
• факультативні заняття з основ психології та т. п.

III етап - профілактична робота

При наявності позитивної динаміки доцільно продовжувати просвітницьку та профілактичну діяльність з метою попередження і актуалізації різних деструктивних проявів.

Просвітництво - формування в учнів, їх батьків, педагогів і майстрів виробничого навчання, адміністрації потреби в психологічних знаннях, бажання використовувати їх в інтересах власного розвитку-підвищення психологічної культури, при цьому робиться акцент на величезну шкоду різних форм деструктивної поведінки.

Профілактична програма щодо попередження розвитку девіантних форм поведінки може включати в себе 4 розділу (Рожков, Ковальчук, 2003):

• Інформаційний.
• Когнітивного розвитку.
• Розвитку особистісних ресурсів.
• Розвитку адаптивного поведінки.

Основні напрямки профілактичної роботи:

• профілактична робота з усіма учнями з пріоритетною орієнтацією на дітей групи ризику;
• робота з батьками учнів, схильних до різних видів девіацій;
• просвітницька робота з майстрами виробничого навчання, викладачами з метою надання рекомендацій щодо особливостей взаємодії з "важкими" дітьми.

Можуть бути використані наступні методи роботи:

• тренінг (поведінковий, особистісний);
• когнітивна терапія;
• дискусії, бесіди, лекції, мозкові штурми;
• рольові ігри;
• групова робота;
• елементи індивідуальної і групової психотерапії;
• психодрама;
• психогімнастика.

Наочно система роботи з учнями, схильними до девіантних форм поведінки, представлена на малюнку 1.

Мал. 1.Система роботи з учнями, схильними до девіантних форм поведінки