Основні напрямки роботи психолога з підлітками і старшокласниками

Продовження.

Спираючись на поставлені завдання психологічної служби в школі, можна виділити основні напрямки психологічної роботи з підлітками та старшокласниками:

Психопрофілактична робота.

Відомо, що хворобу краще попередити, ніж лікувати, тому профілактична робота повинна бути пріоритетною в діяльності педагога-психолога. З огляду на, що підлітковий вік і рання юність є кризовими періодами розвитку, профілактика можливих порушень - це пріоритетне завдання в роботі шкільного психолога.

Принципи профілактичної роботи

Профілактична робота повинна ґрунтуватися на наступних принципах (Коновалова, 2000):

Раннє втручання, що має на увазі виявлення потенційно проблемних для шкільного навчання сторін психічного розвитку школяра або наявних мінімальних відхилень так званої первинної природи, коли дезадаптивние механізми ще не сформовані.
Наступність в організаційній системі психолого-педагогічного супроводу, відповідна етапах психічного розвитку дитини. В цьому випадку процес вікового розвитку виявляється не тільки під контролем фахівця, але і включається в систему послідовних взаємопов`язаних заходів, спрямованих на формування адаптаційного потенціалу при проходженні через кризові періоди.
Пріоритетність психопрофілактичних заходів для підлітків з наявними мінімальними порушеннями. Такі діти повинні стати в першу чергу об`єктами психологічного супроводу.
Компетентність фахівця, що здійснює психологічний супровід. Важливо, щоб фахівець орієнтувався у всіх напрямках можливих порушень розвитку учня, в загальній, спеціальній і педагогічній психології, в дитячій невропатології і психіатрії, а також володів знаннями по психічної адаптації і дезадаптації школяра.

Реалізація основних принципів профілактичної роботи можлива тільки при створенні цілісної системи вивчення дитини як особистості, що розвивається, т. Е. Через створення комплексної профілактичної діагностичної програми. Така програма, основною метою якої є збереження психологічного здоров`я дітей та забезпечення сприятливих умов їх розвитку, визначає стратегічну лінію формування особистості протягом всього процесу навчання. З одного боку, вона демонструє індивідуальні особливості кожного школяра, а з іншого - дає можливість своєчасно йому допомогти (провести корекційну роботу), як у випадку, коли вона заснована на запиті викладачів, батьків, адміністрації, так і н випадку, якщо її необхідність виявлена в результаті діагностичного обстеження (Психологія підлітка, 2003).

Види діяльності педагога-психолога на прикладі шкільного психолога. Псіхопросвещеніе. Профорієнтація. Психопрофілактика. Експериментальна робота. Організаційно-методична робота.

Діагностична робота.

Важливість діагностичної роботи безперечна, але не варто зловживати цим напрямком на шкоду іншим, що, як правило, характерно для початківців фахівців. Діагностика не повинна ставати самоціллю д ля психолога, так як будь-яке обстеження безглуздо без подальшого створення комплексу рекомендацій, розвиваючих і корекційних заходів. Як вже зазначалося вище, психопрофілактична робота досить значима, проте вона невіддільна від діагностичного обстеження, основними мішенями якого є: