Основні напрямки діяльності психологічної служби

Можна виділити наступні основні напрямки діяльності психологічної служби:

діагностика

діагностика - дозволяє виявити особливості поведінки і психічного стану учнів з метою визначення подальших шляхів і форм допомоги. Діагностика повинна носити системний, комплексний характер, т. Е. Має охоплювати всі сфери особистості: емоційно-вольову, пізнавально-світоглядну, дієво-практичну. При підборі методів дослідження важливо враховувати, що обстеження підлітків, особливо схильних до девіантних форм поведінки, має ряд особливостей: воно повинно бути по можливості коротким, не викликати негативних реакцій у підлітків і в той же час - максимально інформативним.

Розвиток і корекція.

Розвиток - робота, спрямована на створення умов розвитку учнів.

Корекція - робота, спрямована на зміну підлітка (наприклад, способів його поведінки) і вирішення конкретних проблем.

В рамках даного напрямку виділяються наступні форми роботи: тренінг, корекційні та розвиваючі заняття, навчальні зустрічі і т. Д.

Корекційно-розвиваючі заняття спрямовані на розвиток загальних пізнавальних процесів учнів.

Навчальні зустрічі спрямовані на розвиток умінь і навичок у певних діях.

тренінг сприяє набуттю навичок адекватного та ефективного поведінки, саморегуляції, корекції системи цінностей, потреб (тренінг спілкування) - допомагає досягненню впевненості в собі, формування об`єктивної самооцінки, подолання психологічного захисту, розвитку стресостійкості і позитивного ставлення до себе та інших, розвитку емоційно-вольової сфери ( тренінг особистісного зростання). Дає можливість бачити і оцінювати себе через зворотний зв`язок з члена групи.

профілактика

профілактика - цілеспрямована систематична робота з попередження можливих психологічних проблем у учнів і по виявленню підлітків групи ризику. Психопрофілактична робота здійснюється у формі скринінгових обстежень усіх учнів з метою виявлення групи ризику і прийняття рішення про необхідність подальшої психокорекційної роботи з ними в формі психологічних тренінгів і уроків з психології. Психопрофілактична робота передбачає надання допомоги учням в період адаптації їх до умов нового навчального закладу, попередження психологічних перевантажень, пов`язаних з несприятливими умовами життя, навчання та виховання учнів (участь в складанні розкладу уроків, режиму роботи училища, виробничої практики і т. Д.), створення сприятливого клімату через оптимізацію форм спілкування.

Просвітництво

Просвітництво - формування в учнів, їх батьків, педагогів і майстрів виробничого навчання, адміністрації потреби в психологічних знаннях, бажання використовувати їх в інтересах власного розвитку-підвищення психологічної культури. Це дуже поширене і популярний напрям роботи (охоплення значної аудиторії, можливість освітлення назрілої проблеми). Однак слід зазначити серед недоліків цієї роботи пасивну позицію слухачів і як результат лише теоретичне засвоєння отриманої інформації, вона перетворюється на практичний досвід (не формується навички поведінки). Крім того, слід пам`ятати, що ефективність освіти визначається актуальністю обраної теми. Дана діяльність може здійснюватися через конкретні форми: лекція, семінар, бесіда, диспут, тематичні виставки, батьківські клуби, психологічна газета і т. Д., Вибір яких визначається цілями і можливостями фахівця і особливостями аудиторії.

консультування

консультування - дозволяє виявити проблему, проаналізувати і вирішити її. У той же час на відміну від освіти в результаті консультації вирішується конкретна проблема, причому не тільки на рівні отриманого знання (розробляється конкретна індивідуальна програма дій). Тут передбачається активна позиція консультируемого.

В рамках даного напрямку можна розглядати:

1. педагогічне консультування;
2. консультування учнів;
3. консультування батьків.

Слід підкреслити, що даний напрямок роботи також здійснюється не тільки психологами. Консультації з соціальних питань здійснює також соціальний педагог, майстер-медичні питання курирує медичний працівник училища.

Основні орієнтири формування і розвитку концепції діяльності психолога задаються етичними нормами і професійними принципами. Необхідно відзначити, що спроби сформувати ці принципи неодноразово здійснювалися у вітчизняній психології. Можна назвати роботи І. В. Дубровиной, В. В. Столина, Ю. Є. Альошина, Г. В. Бурменской і ін.

Основними нормами можна назвати наступні:

1. повагу фундаментальних прав і гідності людини, в тому числі право на конфіденційність, самовизначення і автономію;
2. турбота про добробут клієнта ( «Не нашкодь!»);
3. компетентність;
4. чесність і відповідальність.

Дотримання перерахованих вище принципів дозволить запобігти можливим проблемам в професійній діяльності психолога і в значній мірі полегшить прийняття рішень у разі виникнення етично суперечливих ситуацій.