Види роботи психолога з маніпулюванням в підлітковому середовищі

Феномен психологічної маніпуляції, що зайняв міцне місце в системі людських взаємин, особливо яскраво проявляється в підлітковий період. Підлітки мають багатий, але суперечливим соціальним досвідом маніпулювання: з одного боку, часто вдаються до манипулятивному впливу на однолітків, батьків, педагогів, а з іншого боку, ще не вміють протистояти подібним діям по відношенню до себе. У зв`язку з цим їм потрібна допомога, яка полягає у конструктивному партнерську взаємодію з компетентними дорослими.

Реалізація подібної взаємодії в умовах дефіциту його в сім`ї та школі можлива в рамках психологічної служби. Психолог, зустрічаючись з маніпулятивним поведінкою і його наслідками, нерідко відчуває труднощі при виборі адекватних засобів реагування.

Робота психолога ускладнена неоднозначністю розуміння феномену маніпуляції, невирішеністю етичного аспекту її застосування, відсутністю систематизації підходів до цієї проблеми.

Аналізуючи існуючі форми і методи роботи з підлітковим маніпулюванням, запропоновані в останні роки вітчизняними дослідниками, доповнивши тими, які сконструйовані і апробованими нами, розглянемо їх в рамках основних видів діяльності практичного психолога. Так, до цих пір відсутній достатній методичний інструментарій для діагностики різних аспектів феномену маніпулювання. Найчастіше використовуються основні методи психології: спостереження, анкетування, експеримент і ін. Предметом діагностики може стати суб`єктивне сприйняття підлітками особливостей маніпулятивного процесу.

Так, в рамках нашої роботи було проведено опитування 98 учнів 5 9 класів, що дозволив з`ясувати думку підлітків про те, хто (визначення особи, яка використовує висловлювання з маніпулятивним підтекстом), навіщо (виявлення причин їх використання), і наскільки ефективно використовує мовну маніпуляцію (рефлексія підлітком результативності їх застосування). Крім того, предметом діагностики можуть стати вміння підлітків використовувати маніпулятивні прийоми. Тому нами була сконструйована діагностична програма, індивідуально апробована з 24 учнями 9-го класу (1998 1999). Мета її полягає у виявленні відомих і / або використовуваних підлітком маніпулятивних прийомів у взаємодії з однолітками, педагогами, батьками, а також ступеня усвідомлення нею маніпулятіного сенсу власних дій.

Корекційно-розвиваюча робота (як вид роботи з проблемою маніпулювання) в більшості випадків представлена одним або декількома заняттями в структурі програм, спрямованих на підвищення комунікативної компетентності підлітка, прийняття їм себе (програми І.Л.Фінько і С.В.Крівцовой, М. Н.Достановой, Т.В.Черніковой, І.Головатенко і А.Г.Лідерса, вправи Н.В.Самоукіной і ін.).

В рамках таких занять вирішуються такі: знайомство з поняттями маніпуляції, групового тиску, їх видами, варіантами опору, відпрацювання умінь опору груповому тиску, формування впевненості в собі і ін.

За результатами діагностичної та розвиваючої роботи організовується психологічне просвітництво. Цей напрямок роботи може включати в себе інформування підлітків, педагогів, батьків про види, причини психологічних воздействій- обговорення стратегій захисту від них (що частково використовується і в корекційно-розвиваючої роботи). Прикладом психологічного освіти може служити форма роботи, запропонована Е.Л.Доценко і апробована нами з 19 учнями 10-го класу (1999 2000).

Мета цієї роботи полягала в проблематизації вибору стратегії взаємодії з однолітками, батьками, педагогами через інформування підлітків про існуючі стратегії взаємодії, знайомство їх з можливостями та обмеженнями кожної з них, навчання визначенню всього спектру варіантів поведінки.

Таким чином, допомога психолога підліткам в ситуації маніпулювання або в роботі з його наслідками може бути здійснена як інформування підлітків по хвилюючим їхніх питаннях, допомога їм у прийнятті себе і навчання навичкам конструктивного поведінки.

Робота з проблемою негативних наслідків маніпулятивного впливу не може обмежитися тільки взаємодією з підлітками. У зв`язку з цим актуальним є підвищення психологічної компетентності дорослих (батьків і педагогів), у відносинах з якими підліток нерідко вступає як суб`єкт (маніпулятор) або об`єкт (жертва) психологічної маніпуляції.

Козачок О.В.