Психодиагностический тренінг для вчителів розвиваючого навчання

Методика розвиваючого навчання - це система якісно нових знань, що пропонують відмінну від традиційного побудова навчальної діяльності, в якій розвиток школяра перетворюється в головне завдання для вчителя і учня. Відповідно цілям і змісту навчання змінюється позиція вчителя в навчальному процесі, характер його діяльності, принципи, методи і форми навчання. Як вказують Т.І.Бобикіна, М.В.Камінская, Б.П.Бархаев і ін., На цьому шляху виникає безліч проблем, які не можна залишати без уваги.
Існує кілька способів організації психологічної допомоги педагогам. Так, М.В.Камінская пропонує використовувати проблемно-проектувальних гру і колективні вчительські проекти. З точки зору Б.П.Бархаева, ефективним засобом допомоги вчителю розвиваючого навчання є відеозаписи уроків, а також спеціально організований відеотренінг "мікровикладання".

І.В.Вачковим розроблений тренінг розвитку професійної самосвідомості педагогів. М.П.Лекарева активно застосовує гештальт-підхід в роботі з вчителями. Л.М.Митина створила програму реалізації моделі конструктивного зміни поведінки вчителя в формі науково-практичного семінару та тренінг-семінару. У руслі концепції професійного розвитку педагогів Е.С.Асмаковец використовує соціально-психологічний тренінг. Ігрове навчання - ще один підхід до організації психологічного супроводу вчителів, запропонований С.Д.Неверковіч. З точки зору Ю.Д.Бабаевой, перспективним напрямком є психодіагностичні тренінги.

Спираючись на дані підходи до роботи з педагогами, ми розробили психодиагностический тренінг з учителями розвиваючого навчання, основними цілями якого є уточнення, конкретизація і розширення власного Я-образу як особистості і професіонала, а також усвідомлення необхідності переходу до інноваційних форм навчання для подальшого особистісного і професійного зростання.

Тренінг розрахований на 7 занять, що включають психодіагностику, бесіди, дискусії, "мікровикладання", ігрове проектування, а також техніки розвитку невербальних засобів спілкування, емоційної гнучкості, навичок ведення дискусії, рефлексивних здібностей.

Тренінг був апробований на групі вчителів початкових класів (12 осіб), які навчаються на курсах підвищення кваліфікації та початківців освоювати технологію розвивального навчання.

Аналізуючи самозвіт вчителів, а також використовуючи дані спостереження, опитування і бесіди, ми прийшли до висновку про те, що вони почали проявляти інтерес до інноваційних форм навчання, зокрема, до теорії розвиваючого навчання Ельконіна-Давидова. У них була сформована мотивація освоєння нових технологій. Педагоги перейшли на більш високий рівень усвідомлення себе як особистості і професіонала, що дозволило виявити деякі стереотипи вчительської праці, що є джерелом багатьох труднощів на шляху до професійного становлення і саморозвитку. Підвищився рівень рефлексивних навичок учасників тренінгу.

Для підтвердження ефективності тренінгу нами була використана наступна експериментальна схема: діагностичне обстеження до початку роботи gt; вплив gt; завершальна діагностика gt; фіксація відмінностей між даними початкового і кінцевого вимірів. Статистично значущих висновків нам зробити не вдалося. Однак були помічені деякі зрушення в вимірюваних властивостях особистості. Так, за шкалою Q1 (консерватизм-радикалізм) шестнадцатіфакторний опитувальника Кеттелла при повторному тестуванні частина випробовуваних набрали вищі бали, тобто стали більш терпимими до змін, ліберальними, схильними до експериментування. Зміни спостерігалися також по 1-й і 6-й шкалами опитувальника СМИЛ (невротичний сверхконтроль і ригідність). Це означає, що вчителі після тренінгу стали проявляти готовність відійти від застарілих норм, в їх діяльності відзначалися прояви свободи, незалежності, розкутості, необхідні вчителю розвиваючого навчання. Також зафіксовані зміни в спрямованості особистості (використовувалася орієнтаційна анкета, розроблена Бассом Б.): від орієнтації на спілкування, соціальне схвалення, залежно від групи - до орієнтації на справу, тобто до зацікавленості у вирішенні ділових проблем, ділової співпраці, що характерно для вчителів розвиваючого навчання.

Звичайно, розроблена нами процедура психодіагностичного тренінгу вимагає подальшого уточнення, доповнення та апробації на вибірці більшого обсягу, що дозволить отримати статистично значущі результати. Однак проведена робота - це перший крок на шляху розробки системи психологічного супроводу вчителів розвиваючого навчання, включаючи первинний та наступний етапи освоєння ними нової технології.

Байлукова А.В.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!