Психодіагностика ризику психічної дезадаптації

Однією з найбільш важливих завдань медичної (клінічної) психології є дослідження в області первинної психопрофілактики, що обумовлено необхідністю своєчасного і об`єктивного виявлення психологічних чинників ризику розладів психічної адаптації, особливо при обстеженні таких професійних груп, для яких характерне тривале вплив інтенсивних інтелектуальних і емоційних перевантажень, профессіогенного стресу. Моделлю такої діяльності є професійна діяльність співробітників силових ведомств- вона за даними спеціальної літератури відноситься до "небезпечним" професіями, де поєднання стресогенних факторів самої діяльності з усвідомленням її значущості і небезпеки для здоров`я може привести до формування різноманітних форм прикордонних неврной-психічних розладів.

Дослідження ролі психосоціальних факторів як потенційних предикторів розладів адаптації необхідно проводити з методологічних позицій загальної теорії психічної адаптації.

Таким чином, проблема своєчасної психологічної діагностики розладів психічної адаптації є важливою умовою не тільки профілактики, але і корекції зазначених розладів, із залученням превентивних методів психотерапії та спеціальних тренінгів. Психодіагностика важлива і для професійного відбору абітурієнтів і організації тривалого моніторингу за станом здоров`я військовослужбовців курсантів військових навчальних закладів, які займають провідне місце за критерієм розладів адаптації внаслідок підвищених вимог до психологічних ресурсів навчаються військовим професіям.

Під час навчання курсантів військового вузу спостерігається різка зміна звичного укладу їхнього життя і діяльності: закритий навчальний заклад, казармений побут, складний розпорядок дня, інтенсивні інтелектуальні і фізичні навантаження, особливо міжособистісного взаємодії зі складною ієрархією і регламентацією відносин.

Метою дослідження було вивчення індивідуально-особистісних особливостей даного контингенту, потенційно значущих для розвитку невротичних або неврозоподібних розладів, а також основних (базисних) стратегій стрес-долає поведінки.

У дослідженні брали участь 2 групи випробуваних, всі обстежені особи чоловічої статі. 1-а група - 70 чол., Курсанти першого курсу Санкт-Петербурзького університету МВС Росії-2-я група - 27 чол., Молоді військовослужбовці, що знаходяться на лікуванні в клініці прикордонних станів Військово-медичної академії з встановленим діагнозом - розлад адаптації (F43 .2 по МКБ-10).

Використовувалися наступні психодіагностичні методики, розроблені та адаптовані в лабораторії клінічної психології психоневрологічного інституту ім. В.М, Бехтерева: опитувальники "Невротичні риси особистості" (НЧЛ) і "Способи копінга" (варіант Лазаруса).

В результаті аналізу отриманих даних виявлено, що "профілі" невротичних рис у досліджуваних групах статистично достовірно різняться. У курсантів вище рівень впевненості в собі, хороші комунікативні навички, однак в цій групі відзначаються підвищені показники за шкалою "Невротичний сверхконтроль", що відбивається в схильності випробуваних в ретельному плануванні і обмірковуванні вчинків, труднощі перемикання уваги з одного виду діяльності на інший, відносно низькою мотивації досягнення, що зачіпає такі глибинні процеси особистості, як самореалізація, і сприяє розвитку не завжди усвідомлюваних внутрілічност- них конфліктів, тим самим покращення а ризик невротизації. У структурі особистості представників 2-ї групи спостерігаються більш виражені риси невпевненості в собі, схильність до рефлексії і критичної інтроспекції в кризових ситуаціях, дистанційованість від товаришів по службі, актуальна потреба в підтримці з боку оточуючих.

Разом з тим результати дослідження базисних копінг-стратегій показують, що мають місце статистично значущі відмінності між досліджуваними групами. Особи з розладом адаптації рідше, ніж курсанти, використовують такі адаптивні копінг-стратегії, як "планування вирішення проблеми", і "позитивна переоцінка" - для них найбільш характерно неконструктивну стрес-яке долає поведінка - "втеча" від рішення проблем і посилений пошук соціальної підтримки .

Отримані дані є попередніми, але очевидно, що вони можуть бути використані при розробці психопрофілактичних, психогігієнічних програм з використанням психологічної служби у відповідних навчальних закладах.

Новожилова М.Ю.