Системи відносин в сім`ях наркозалежних

Актуальність проблеми наркозалежності незаперечна і вимагає пильної уваги з боку фахівців. У цьому випадку увага приділяється і сімейним відносинам в сім`ях наркозалежних, інформація про яких була отримана на базі телефону довіри (з питань наркозалежності). Метою роботи ставилося не з`ясування причин наркозалежності, а її виникнення в надрах сім`ї. Особлива увага приділялася тим особливостям сімейних відносин, які в більшості випадків виникають, коли один з членів сім`ї починає вживати наркотичні препарати.

Так як в основному на телефон довіри звертаються матері (90%), то обстежувалися сім`ї, в яких ідентифікованим пацієнтом є дитина, що живе безпосередньо з батьками (вік наркомана 17 25 років). Дослідження концентрувалася на наступних параметрах, які спостерігалися в сім`ях з наркозалежними:

1. Ставлення ініціатора звернення до наркозалежності дитини з зразковими висловлюваннями: а) "Наркоманія це хвороба" - б) "Наркоманія це баловство, розбещеність" - в) "Наркоманія це загибель надій батьків" - г) "Наркоманія це свідомий вибір дитини". Виділення даного параметра дуже важливо, так як він допомагає нам виявити ставлення батьків до дитини: чи вважають вони його особистістю, здатною до прийняття самостійних рішень. У 100% обстежуваних звернень був відсутній останній критерій (свідомий вибір дитини).

2. Стиль виховання в сім`ї (найчастіше виділяють наступні типи у вітчизняній психології): а) гіперопіка, б) розділена відповідальність- в) гипоопека. У 95% досліджуваних випадків присутній стиль виховання гіперопіка, який або спостерігався протягом усього життя дитини, або виник після того, як дитина почала вживати наркотики, в якості компенсації почуття провини батьків. Беручи відповідальність, контроль на себе, батьки не дають дитині відчути себе самостійним, здатним приймати рішення, і, як наслідок, у дитини менше можливостей проявити свої можливості, зокрема, відмовитися від наркотиків.

Наступний параметр тісно пов`язаний зі стилем виховання.

3. Зв`язок ініціатора звернення з наркозалежним (особистісні кордону) в структурній сімейної психотерапії. У більшості випадків (90%) спостерігалося злиття кордонів ( "симбіоз"). "Симбиотическая зв`язок" призводить до одночасної близькості ініціатора звернення з наркозалежним та віддалення, так як не передбачає природного вираження емоцій, почуттів по відношенню один до одного. "Симбиотическая зв`язок" стає взаємної, так як дитина не може повністю взяти відповідальність за своє життя.

4. Велике місце в житті батьків наркозалежних займає почуття провини, яке постійно підживлюється самим наркозалежним. Вина заважає оцінити реальну ситуацію і вжити по-справжньому дієві кроки в допомоги наркозалежному.

На основі вивчення даних параметрів було створено напів-структуроване інтерв`ю, яке покликане допомогти у виявленні наведених вище параметрів для подальшої роботи з ними. Було виділено кілька основних питань "закритого типу", необхідних для роботи з звернулися членом сім`ї на телефон довіри з питань наркозалежності:

* Ваша дитина самостійний, він може приймати рішення сам?

* Ви боїтеся прийняти факт, що Ваша дитина вживає наркотики?

* Ви весь час живете в проблемах Вашої дитини?

* Ви намагаєтеся контролювати Вашої дитини?

* Ви хочете врятувати його?

* Ви хочете змусити його припинити вживати наркотики?

* Ви відчуваєте свою вину в тому, що дитина приймає наркотики?

Виявлення даних параметрів може допомогти прояснити особливості відносин в сім`ях з наркозалежними і, внаслідок цього, намітити конкретні кроки в допомоги звернулися на телефон довіри. Також необхідно зауважити, що більш цінні результати лікування наркозалежних можуть бути досягнуті, якщо в процес реабілітації буде включена сімейна психотерапія, в якій теж можуть бути використані результати даного дослідження.

Щекотілова Є.В.