На шляху до створення теорії методології психологічної науки

В останні роки спостерігається певне пожвавлення інтересу до методологічних питань психологічної науки і практики. Опубліковані роботи А. В. Юревича (2005), цікаві методологічні дослідження В. М. Аллахвердова (2000, 2003), навчальний посібник Т. В. Корнілової і С. Д. Смирнова (2006), методологічні роботи Ф. Е. Василюка ( 2003), І. Н. Каріцкій (2002) і ін. Велика кількість публікацій на методологічні теми не може не радувати. На нашу думку, незважаючи на істотне просування в рішенні методологічних питань, залишаються важливі, не вирішені до сих пір, завдання. Інтенсивно обговорюються проблеми предмета психології, методу, пояснення в психології і т. Д. Разом з тим очевидно, що методології психології як цілісної концепції в даний час поки не існує. Більш того, висловлюються думки, що побудова цілісної концепції методології взагалі неможливо. Головна складність у розробці цієї проблеми полягає в тому, що дослідження різними авторами проводяться з різних методологічних позицій. Це природно, тому що розробка фундаментальних проблем психології (наприклад, проблеми предмета, методу психології, пояснення і т. Д.) Пов`язана з великими труднощами, тому множинність дослідницьких підходів в психології традиційна. На цій підставі багатьма авторами стверджується, що розробка загальної методології в сучасних умовах неможлива. Висуваються принципи методологічного плюралізму (Смирнов, 2004) і методологічного лібералізму (Юревич, 2001), що означає співіснування різних методологій. У цьому тексті захищається позиція:

1) розробка загальної методології можлива, так як існує універсальна модель, що дозволяє звести в "загальному дослідницькому просторі" найважливіші методологічні категорії;

2) використання когнітивної моделі дозволяє врахувати напрацювання провідних вітчизняних і зарубіжних методологів (завдяки використанню розробленої раніше співвідносних моделі).

Традиційний підхід визначає методологію як систему "принципів і способів організації та побудови теоретичної і практичної діяльності, а також вчення про цю систему" (Спиркин, Юдін, Ярошевський, 1989, С. 359). Це визначення відтворюється в ряді сучасних психологічних словників стосовно методології психології. На наш погляд, зараз найбільш актуальна розробка загальної теорії методології (т. Е. Вчення "про систему принципів і способів організації та побудови теоретичної діяльності", згідно з вищенаведеним визначенням). Під час обговорення підходів до розробки цілісної концепції методології корисно взяти до уваги наступне. У радянській психології, спадкоємицею якої є нинішня російська психологія, склалося уявлення про рівні методології (філософський, загальнонауковий, конкретно-науковий і методичний рівні). Таке уявлення забезпечувало, з одного боку, можливість здійснення ідеологічного контролю (через філософський рівень), але і надавало, з іншого боку, конкретної науці можливість формулювати власні методологічні принципи (в рамках конкретно-наукової методології).

У вітчизняній психології радянського періоду склалося уявлення про методологію як системі методологічних принципів, які можуть бути реалізовані в тому чи іншому науковому підході. У перебудовні роки традиційна методологія була піддана критиці, а методологічні принципи було переосмислено. Не можна не погодитися з думкою класика вітчизняної психології: "Чи доцільно закликати до повного викриття методологічних міфів. Пряма боротьба з догматами безглузда. Більш доречна їх конструктивна критика, обмеження їх впливу, висування розумних опозицій. В результаті вони самі поступово зійдуть зі сцени або трансформуються з непорушних постулатів і принципів в можливі підходи. Іншими словами, деякі з методологічних принципів займуть скромне місце наукових і методичних підходів "(Зінченко, 2003 с.100) .

Таким чином, колишній підхід, згідно з яким концепція методології представляла собою систему методологічних принципів, повинен бути доповнений іншим. Сьогодні першочерговим стає завдання розробки методології психології як вчення про систему принципів і способів організації та побудови діяльності, т. Е. Цілісної концепції методології.

Нами була запропонована структура сучасної методології психології. В основних рисах вона була така. Ми вважали, що методологія сучасної психології повинна складатися з наступних складових, що відповідають трьом основним групам завдань, що стоять перед цією галуззю знання:

* Когнітивної (пізнавальної) методології, яка описує принципи і стратегії пізнання психічного;

* Комунікативної методології, що забезпечує співвіднесення різних психологічних концепцій і реальна взаємодія різних напрямків і шкіл в психології;

* Методології психологічної практики (практико-орієнтованої психології).

Ми виходили з наступної гіпотези: розробка окремих питань методології (навіть таких найважливіших для психології, як проблема предмета, методу, пояснення і т. Д.), Узятих самих по собі, не дозволяє принципово змінити ситуацію в методології. Методологічні проблеми повинні вирішуватися в комплексі, що ставить на порядок денний розробку концепції когнітивної методології, під якою розуміється загальна методологія психології як несуперечлива концепція, що трактує проблеми предмета, методу, пояснення, психологічного факту, теорії в їх взаємозв`язку. Принципове питання, яке необхідно вирішити, приступаючи до побудови концепції методології, це питання про те, що необхідно взяти за основу. Вище ми вже згадували, що багатьом авторам таке завдання видається нездійсненним. На нашу думку, вона здійсненна, якщо в якості основи виступить схема психологічного дослідження. У найзагальнішому вигляді вона може бути представлена в наступному вигляді. Схема включає в себе наступні структурні компоненти: проблема, предмет психології, опредмеченная проблема, предтеорія (в структуру якої входять базова категорія, ідея методу, що моделюють уявлення, організуюча схема), метод (що включає три рівні: ідеологічний, предметний і процедурний), емпіричний матеріал , пояснення (що включає пояснювальну категорію, власне пояснення, що припускає рівневу структуру), теорія як результат дослідження. Підкреслимо, що дана схема є замкненою, т. Е. Теорія є підставою для постановки нової проблеми. На цій методологічній основі нами була розроблена схема співвідношення теорії і методу в психології (див., Напр., Мазилов, 2007). Як показала перевірка, дана схема є структурним інваріантом, т. Е. Характерна для будь-якого психологічного дослідження.

Звісно ж, що загальна стратегія побудови концепції когнітивної методології може виглядати наступним чином.

1. Коригування та уточнення загальної схеми співвідношення теорії і методу як основи для розробки загальної концепції когнітивної методології.

2. Розробка (виходячи із загальної схеми співвідношення теорії і методу) формальної схеми приватних методологічних концепцій.

3. Розробка приватних (змістовних) методологічних концепцій: а) предмета- б) предтеоріі- в) метода- г) психологічного факта- д) психологічної теорії-е) пояснення.

4. Композиція приватних методологічних концепцій і їх інтеграція в загальну концепцію когнітивної методології.

5. Оформлення загальної когнітивної методології як концепції, її перевірка. До теперішнього часу така робота розпочата, завершені перший і другий етапи (основні результати представлені в монографії (Мазилов, 2007). На черзі найважливіший третій етап: наповнення загальних (формальних) схем конкретним змістом, розробка змістовних концепцій предмета, предтеоріі, методу, психологічного факту , психологічної теорії, пояснення.

Мазилов В. А.