Формування мотивації досягнення дошкільника

У період дошкільного дитинства світ, що оточує дитину, вимагає від нього все більшої активності, підштовхує його до пізнання і вивчення нового. Дітям необхідно адаптуватися до мінливих умов, до нових життєвих завдань. Велику роль в цьому процесі відіграють дорослі, особливо батьки. Правильно організований процес виховного впливу дозволить дитині уникнути багатьох труднощів не тільки на даному віковому етапі, але і в будущем.Мотівація досягнень - одна з різновидів мотивації діяльності, пов`язана з потребою індивіда прагнути до досягнення значущих цілей, нових результатів. Як відомо, існує два основні мотиви в структурі мотивації досягнення, дві лінії поведінки в ситуації досягнення, а саме: прагнення людини до досягнення мети з урахуванням своїх реальних можливостей і способностей- уникнення невдач (людина свідомо вибирає занадто складні нереальні цілі або занадто прості, які легко виконати), іноді навіть шляхом зміни кінцевої мети.

Дуже важливо, який мотив - орієнтація на успіх або уникнення невдачі - буде домінувати в поведінці дитини, так як в подальшому це впливає на формування навчальної мотивації, на ефективність трудової діяльності і т.д.

Аналіз теоретичних поглядів і результатів наших експериментальних досліджень показав, що діти, орієнтовані на уникнення невдачі, мають високий рівень тривожності, недиференційовані самооцінку, в ситуації досягнення виявляють невпевненість в собі і своїх можливостях, виявляють підвищену чутливість до думки дорослих і однолітків, потреба в постійній підтримці і схвалення, схильні до частих переживань, стресів - плідна грунт для розвитку неврозів.

Таким чином, психолог більше уваги повинен приділяти дошкільнятам, орієнтованим на уникнення невдачі при досягненнях, і їх батькам. І цю корекційну і (або) профілактичну роботу доцільно проводити за наступними напрямками:

1. Зняття тривожності і напруги. Стан тривоги, як правило, супроводжується підвищеним м`язовим напругою в області обличчя, шиї, рук, живота і т.д. Тому ефективними є вправи на релаксацію м`язів, дихальні вправи.

2. Підвищення самооцінки, самоповаги і самовпевненості. У літературі існує безліч спеціальних вправ.

3. Придбання і закріплення нових навичок поведінки, що дозволяють досягати успіху, володіти собою в травмуючих і проблемних ситуаціях. Найбільш широкі можливості для цього надає дорослим рольова гра. Важливо не тільки розвивати ігрову ситуацію, а й обговорити з дитиною то, як він може використовувати отримані в грі досвід і впевненість при вирішенні життєвих ситуацій.

Очевидно, що швидких результатів психокорекційної роботи очікувати не можна, тому дорослі повинні запастися терпінням. До того ж варто прислухатися до наступних психолого-педагогічним рекомендаціям по корекції особливостей сімейної ситуації.

Однаковість вимог. Психологічні дослідження показують, що одні з основних причин тривожності дитини є суперечливі вимоги й очікування оточуючих. Особливо часті розбіжності поглядів батьків на процес виховання дитини. Робота психолога може бути побудована так, щоб: 1) дати можливість висловити свою точку зору кожної з протиборчих сторін-2) знайти точки дотику двох мненій- 3) почати реалізовувати єдність вимог, виходячи з співпадаючих мненій- 4) прагнути до зближення позицій, можливо до повного злиття.

Адекватність вимог: важливо, щоб вимоги, що пред`являються дитині, відповідали його можливостям, а вибір захоплень належав самій дитині. Інакше примусове участь в будь-яких заходах, які не приваблюють дитину, ставлять його в ситуацію неминучого успіху і підсилює внутрішнє переживання невпевненості в своїх силах.

Надання самостійності: необхідно знайти для дитини соціально значимий (або значущий для вашої родини) вид діяльності і надати повну свободу її реалізації, що підвищить рівень відповідальності і впевненості в своїх силах.

Існує безліч порад, рекомендацій, але в основі всього лежить емоційний комфорт і сприятливий психологічний клімат в родині, що сприяє гармонійному розвитку особистості.

Клочко Н.Г.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!