Вікові особливості мотиву соціального успіху

Експериментальні дослідження різних років неодноразово підтверджували наявність вікових особливостей в розвитку особистості. У наші завдання входило виявити вікові особливості двох мотиваційних тенденцій - надії на соціальний успіх і уникнення невдачі.

У якості піддослідних в експерименті брали участь студенти факультету муніципального управління та менеджменту Поморського Міжнародного Педагогічного Університету в віці від 17 до 20 років (28 юнаків і 43 дівчини), а також керівники муніципального управління, підприємці та художники Архангельська в віці від 30 до 45 років (44 чоловіки і 29 жінок).

В експерименті були використані наступні засоби психологічного дослідження: опитувальник сумо (Саморегуляція і успішність міжособистісного спілкування) В.Н.Куніциной- адаптований варіант особистісного опитувальника Г.Ю.Айзенка- методика Т.Елерса для вимірювання мотиву уникнення невдачі і розроблені автором три оригінальні шкали для вимірювання мотивів суперництва, прагнення до визнання і до досягнень в значимої діяльності.

Порівняння груп дорослих та студентів виявило цілий ряд вікових особливостей мотиву соціального успіху і мотиваційно-особистісного профілю в цілому.

Студенти не показали значних відмінностей з дорослими в ступеня уникнення невдачі (студ.-6.507- взрос.-6.389), але надія на соціальний успіх у них виявилася значимо вище (студ.-7.901- дор 6.444- р = 0.05). У студентів сильніші тенденції суперництва (студ.-7.880-дор 6.651-р = 0.005) і особливо прагнення до визнання (студ. -7.718-взрос.-5.794-р = 0.001). Тобто молодь більш амбіційна, більш прагне до популярності і самоствердження. З цим узгоджується і ряд відмінностей по іншим особистісним факторам. Так у юнацтва було виявлено більш високий рівень спонтанної агресії, хоча вони дещо поступаються дорослим в домінантності. Студенти показали більший рівень маніпулятивного і егоцентричного розкриття в бесіді, менш сформовані моральні установки. Аналіз даних показав, що останні три особистісних властивості про- роззують єдиний фактор, отже можна зробити висновок, що в цілому студенти в порівнянні з дорослими більш егоцентричні.

Певні доповнення в отриману картину вносить порівняння випробовуваних за ознакою статі. Так, серед юнаків і дівчат немає відмінностей в розподілі мотиваційних тенденцій, в групі ж дорослих жінки явно менш схильні до суперництва, ніж чоловіки, вони менш домінантні і активні, більш схильні уникати невдач. У юнацькому віці відмінності за цими властивостями відсутні. Дівчата мають найбільш оптимальне співвідношення мотиваційних тенденцій, то є надія на соціальний успіх у них переважає над уникненням невдачі, у жінок же було виявлено деяке переважання уникнення невдачі над надією на соціальний успіх. Між чоловіками та юнаками подібних відмінностей не спостерігається. Очевидно в юності дівчата не менше юнаків націлені на соціальну активність і ставлять перед собою широкі завдання соціальної самореалізації, вони настільки ж енергійні, що не уникають суперництва і прагнуть до ділового успіху і визнання.

Виявлене у жінок зниження прагнення до визнання і суперництва і посилення мотиву уникнення невдачі може говорити про те, що з роками відбувається поступова переорієнтація жінки з спрямованості на широкі соціальні контакти і соціальну активність на більш вузькі довірчі відносини, актуалізується властиве їй від природи прагнення оберігати те, за що вона несе відповідальність - сімейне вогнище.

Таким чином, можна зробити попередній висновок, що мотив соціального успіху має вікові особливості, які проявляються в сильній вираженості тенденцій суперництва і прагнення до визнання в юнацькому віці, в їх перевазі над прагненням до досягнень в значимої діяльності і відсутності явних мотиваційних відмінностей між юнаками та дівчатами . У зрілому ж віці на перший план виступає прагнення до досягнень в значимої діяльності, тенденції суперництва і прагнення до визнання значно знижуються, при цьому виразно позначаються відмінності в мотивації у чоловіків і жінок.

Кубишкіна М.Л.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!