Роль мотивації досягнення у виборі додаткової професійної освіти

За своїм змістом фундаментальну наукову додаткову професійну освіту здійснюється в двох напрямках: подальшої спеціалізації, поглибленні отриманих раніше знань з первинної спеціальності і отриманні нових знань за іншими спеціальностями, освоєнні цих спеціальностей. Тобто в першому випадку здійснюється підвищення кваліфікації, а в другому - професійна перепідготовка. І якщо раніше в нашій країні безумовно превалювало перший напрямок, то в даний час все більшу роль відіграє другий напрямок.

Таким чином, вперше перед людьми в значних масштабах постає можливість і необхідність вибору напрямку додаткової освіти. При цьому важливо звернути увагу, що, як правило, цей вибір людина повинна здійснювати самостійно, а не за вказівкою зверху. Ця обставина ускладнює вибір людини, що стоїть перед необхідністю отримання післявузівської додаткової освіти, істотно підвищує його відповідальність. Виникає проблема обгрунтування цього вибору, в тому числі і психологічного обґрунтування. Гіпотеза дослідження: вибір різних напрямків додаткової освіти людьми в зрілому віці визначається відмінностями в характері їх мотивації, зокрема мотивації досягнення, коли найбільш успішними виглядають люди з позитивними мотивами, з прагненням до досягнення успіху.

До завдань дослідження входило виявлення того, які змінні вносять найбільший внесок в існуючі відмінності між групою слухачів, які проходять підвищення кваліфікації (ПК), і групою слухачів, які проходять професійну перепідготовку (ПП).

У нашому випадку, при використанні дискримінантного аналізу, виявлені статистично значущі відмінності груп за такими дискримінантний змінним: медицина і журналістика Анкети інтересів, мотивація уникнення невдачі і досягнення успіху Елерса, мотивація успіху і боязні невдач Реана, кар`єрна орієнтація виклик, потреба в самореалізації, причому найбільш істотні показники мотивації уникнення невдачі Елерса, мотивації успіху і боязні невдач Реана, медицини та кар`єрної орієнтації виклик.

В аналіз були включені змінні, що відображають мотивацію: Елерсізбегнеуд (мотивація уникнення невдачі Елерса), Елерсдостусп (мотивація досягнення успіху Елерса). Мотивація на успіх відноситься до позитивної мотивації. При такій мотивації людина, починаючи справу, має на увазі досягнення чогось конструктивного, позитивного. В основі активності людини лежить надія на успіх і потреба в досягненні успіху. Такі люди зазвичай впевнені в собі, в своїх силах, відповідальні, ініціативні й активні. Їх відрізняє наполегливість у досягненні мети, цілеспрямованість. Мотивація на невдачу відноситься до негативної мотивації. При даному типі мотивації активність людини пов`язана з потребою уникнути зриву, осуду, покарання, невдачі. Взагалі в основі цієї мотивації лежить ідея уникнення і ідея негативних очікувань. Починаючи справу, людина вже заздалегідь боїться можливої невдачі, думає про шляхи уникнення цієї гіпотетичної невдачі, а не про способи досягнення успіху.

Отримані дані свідчать про те, що величина значення дискримінантної змінної Елерсізбегнеуд більше у вибірці слухачів ПК, ніж у вибірці слухачів ПП. Ці дані вказують на те, що слухачам, що підвищує кваліфікацію, властивий страх перед невдачею, нещастям, покаранням. Вони намагаються уникнути зриву, осуду, тому, починаючи справу, вже заздалегідь бояться можливої невдачі, думає про шляхи уникнення цієї гіпотетичної невдачі, а не про способи досягнення успіху. Саме цей страх заважає їм видобуватимуться результатів в інших видах діяльності. У свою чергу значення змінної Елерсдостусп достовірно більше в групі слухачів ПП, ніж слухачів ПК, що також підтверджує наше припущення. При такій мотивації людина сподівається на успіх, упевнений в собі, в своїх силах, відповідальний, ініціативний і активний, наполегливий в досягненні мети, цілеспрямований. Крім цього виділення 3 мотиваційних змінних з 7 вказує на існування відмінностей провідних мотивів при виборі людям напрямки післявузівської додаткової професійної освіти.

Таким чином, за даними аналізу найбільший внесок в відмінності вносять мотиваційні змінні, а також змінні, що відображають професійні переваги. Причому провідними мотивами прийняття рішення підвищення кваліфікації або проходження перепідготовки виступають мотив уникнення невдачі або мотив досягнення успіху відповідно.

Шабашова Е.Н.