Особливості агресивності дівчаток-підлітків з девіантною поведінкою

Розвиток сучасного російського суспільства характеризують зрослі агресивні і злочинні тенденції в підлітковому середовищі, які відображаються в статистичних даних. У скоєнні злочинів на території Краснодарського краю в 2000 р взяло участь 2260 неповнолітніх, з них 8,7% - неповнолітні жіночої статі. У цих умовах актуалізується аналіз проблеми агресивності підлітків. Особливе занепокоєння викликає соціальна дезадаптація, девіантна поведінка дівчаток-підлітків.

Аналіз літератури показує, що переважна більшість психологічних досліджень присвячені аналізу причин, розвитку, способів корекції відхиляються форм поведінки у хлопчиків (Л. І. Божович, Л.С.Славіна, Д. Б. Ельконін, А.Е.Личко, Л.М .Зюбін, Д.І.Фельдштейн і ін.), в тому числі делинквентного (М.А.Алемаскін, С.А.Белічева, Г.М.Міньковскій, І.А.Невскій і ін.). Однак багатопланове вивчення проблеми агресивності у вітчизняній психології, на відміну від західної (Д.Доллардом, А.Басса, А. Бандура, Р. Берон, Л.Берковіц і ін), по суті, тільки починається, хоча окремі питання вивчення агресії, агресивної поведінки привертали увагу багатьох авторів, знайшовши відображення в ряді робіт (Г. М. Андрєєва, В.В.Знакова, С.В.Енікополова, Н.Д.Левітова і ін.). Однак технологія по зниженню рівня агресивності саме у дівчаток-підлітків в сучасній психології та педагогіці розроблена недостатньо.

Своєрідною спробою визначення особливостей агресивності дівчаток-підлітків з девіантною поведінкою стало проведене нами дослідження. Методологічною базою якого виступив фрустраційної підхід, який би розглядав агресивність як результат фрустрированной потреби. Були сформульовані дві гіпотези:

1.В середньому підлітковому віці спостерігається однаковий рівень агресивності у дівчаток з девіантною та соціально-нормальною поведінкою, а до старшого підліткового віку у дівчаток з девіантною поведінкою рівень агресивності стає вище, ніж у дівчаток з соціально-нормальною поведінкою.

2. Протиріччя між психологічними потребами особистості є причиною агресивної поведінки.

Використовувані методи: опитувальник діагностики агресивності підлітків А.Басса-Дарки, тест-опитувальник діагностики міжособистісних відносин Т. Лірі в модифікованому варіанті Л.Н.Собчік.

Для досягнення мети дослідження було виділено необхідну категорія випробовуваних - дівчинки 13-15лет з девіантною та соціально-нормальною поведінкою. Група дівчаток з девіантною поведінкою складалася з учасниць літньої профілактичної соціально-психологи чеський програми "Літній дім - Веселка" для дівчаток "групи ризику", що проводиться Комітетом у справах молоді Краснодарського краю. Формування груп дівчаток з соціально-нормальною поведінкою здійснювалося з урахуванням аналізу особистих справ учнів в гімназії №71

м Краснодара. Всього в дослідженні взяло участь 60 дівчаток.

В результаті обробки і інтерпретації отриманих даних знайшли підтвердження обидві гіпотези. За першою гіпотезою було виявлено, що психологічні особливості агресивності дівчаток з девіантною поведінкою мають свою специфіку і вікову дінаміку- рівень агресивності в середньому підлітковому віці у дівчаток з девіантною та соціально-нормальною поведінкою не відрізняється, а в старшому підлітковому віці у дівчаток з девіантною поведінкою рівень агресивності підвищується, перевага віддається вербальної і фізичної агресії. Такий висновок зроблено на основі аналізу емпіричного матеріалу, методики вивчення агресивності А.Басса-Дарки.

Методика Т. Лірі дозволяє з`ясувати найбільш прийнятний тип міжособистісного відносини для конкретної вікової категорії дівчаток з девіантною поведінкою. Причиною агресивної поведінки у дівчаток-підлітків з девіантною поведінкою є існуючі протиріччя між потребами (негативізм у відносинах і образа, почуття віни- тенденція лідерства, домінування і бажання створити конформні відносини з окружающімі- переоцінка власних можливостей, готовність до компромісного поведінки і т.д. ).

Проведене дослідження продемонструвало продуктивність фрустрационного підходу, переконливо показало, що дівчатка з девіантною поведінкою протягом підліткового віку не купують форм поведінки, що сприяють, з одного боку, вирішення протиріч між внутрішніми потребами особистості, а з іншого - соціально прийнятих і схвалюваних в суспільстві.

Васильченко Н.А.