Експрес діагностика агресивності в спорті

дослідники агресивності велику увагу приділяють спорту, вважаючи його зручною моделлю для вивчення даного феномена. Такий інтерес має дві сторони. Багато тренерів і спортсменів вважають агресивність важливою якістю для успіху в спорті, а більшість теоретиків частіше розглядають негативні аспекти її прояву.

Мети проведеного нами дослідження вивчити вплив агресивної поведінки спортсменів на результативність тренувальної та змагальної діяльності в різних видах спорту-встановити залежність агресивної поведінки від особистісних особливостей спортсменів виділити статеві особливості проявів агресивної поведінки-проаналізувати, чи сприяють систематичні заняття спортом зменшення або підвищення агресивності.

Окремим питанням в рамках даної проблеми варто діагностика агресії і агресивності. Труднощі оцінки агресивної поведінки обумовлені самим характером об`єкта дослідження. Негативна соціальна оцінка, заборона на такого роду поведінка значно ускладнюють можливість прямого виміру агресії в поведінці. По всій видимості, цим можна пояснити надзвичайно обмежений перелік методичних засобів, що дозволяють формалізувати і кількісно виміряти агресивність поведінки.

Проведений аналіз вітчизняних публікацій показав наступне. До методів, що дозволяє досліджувати агресивність як властивість особистості, відносяться: Айовського опитувальник враждебності- Шкала агресивності Закса і Вольтера- деякі шкали опитувальника MMPI- тест Роршаха- ТАТ- опитувальник Басса-Дарки. Для оцінки агресії як стану використовуються фрустрационную тест Розенцвейга і Міокінеті-ний тест М.Лопеца. Всі ці методики відрізняються тривалістю обстеження, що ускладнює оцінку стану спортсмена.

У нашому дослідженні ми зупинили свій вибір на опитувальнику Басса-Дарки і методикою Спілбергера "шкала агресії - агресивності", перекладеної і адаптованої В.К.Сафоновим (1991). У роботі "Агресія" Р. Берон і Д. Річардсон (1998) ця методика названа "Шкала гніву як стану - властивості". Методика побудована за таким же принципом, як і "Шкала тривоги - тривожності" Спилбергера.

Спочатку була поставлена задача оцінки диференціації агресії і агресивності, а також оцінки валідності і надійності. В апробації методики взяли участь 93 людини: група спортсменів дзюдо і самбо (24 людини) - східних єдиноборств (20 осіб) - представники л / а, лижних гонок, біатлону і художньої гімнастики (24 людини) і група неспортсменов (25 осіб). У кожній групі жінки і чоловіки були представлені приблизно порівну. Піддослідним було запропоновано заповнити анкету три рази з інтервалом в 1-2 тижні: в спокійній обстановке- уявити ситуацію, коли випробуваного обдурили (модель фрустрирующей ситуації) - в процесі напруженої тренування (за винятком неспортсменов). Крім цього випробовувані були обстежені за методикою Басса-Дарки.

Для оцінки відмінностей шкал агресивності і агресії результати обстеження в трьох ситуаціях були зіставлені з t-критерієм. Між оцінками за шкалою агресивності відмінностей не виявлено (t1 / 2 = 0,95 t1 / 3 = 1,12- t2 / 3 = 0,78). Показники шкали агресивності позитивно прокорреліровалі з показниками методики Басса-Дарки: індексом агресивних реакцій (plt; 0,01), індексом ворожості (plt; 0,05), фізичною агресією (plt; 0,01), непрямої агресією (plt; 0, 01), вербальною агресією (plt; 0,01), схильністю до роздратування (plt; 0,01). Оцінки шкал агресивності і агресії релевантними розрізняються (t = 4.1-12.3).

Для оцінки валідності шкали агресії результати обстеження були прокорреліровани з показниками методики Басса-Дарки і зіставлені з t-критерієм як між групами піддослідних, так і всередині груп між жінками і чоловіками. Повна матриця t-критерію становить 27 значень. З них тільки три вказують на недостовірність відмінностей. Це стосується зіставлення результатів обстеження в спокійній обстановці і на напруженою тренуванні в групах дзюдо-самбо і східних єдиноборств.

Таким чином, результати експериментальної апробації методики Спілбергера дозволяють зробити позитивний висновок про достатню валідності і надійності шкал агресивності і агресії. Справжня методика проста в заповненні, обробці даних і може бути використана для експрес-діагностики агресії в конкретних ситуаціях.

Країв Ю.В.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!