Розвиток рефлексивності як спосіб десенсибілізації агресивності

Пріоритетним напрямком в сучасній практиці корекційної психології та психотерапії є робота з гнівом, агресією, агресивністю. Щодня сьогодні людина стикається з ситуаціями фрустрації різного характеру, під впливом яких може формуватися агресивність як властивість особистості. При цьому під агресивністю на увазі готовність до агресивних дій по відношенню до іншої, яку забезпечує схильність людини сприймати і інтерпретувати його поведінку відповідним чином (Реан, 1996).

Ряд авторів (Берковіц, 2001- Налчаджян, 2007) вказують на те, що підвищення ступеня усвідомлення емоційного стану, гніву, агресивних дій сприяє зменшенню проявів агресії та агресивності. Психотерапевтичні програми з даної тематики спрямовані на збільшення рівня усвідомлення негативних емоцій (Кассіні, Тафрейт, 2006).

На наш погляд, десенсибілізаторів агресивності може виступати все ж не тільки усвідомленням більш ситуативного характеру, а й стабільна характеристика: високо розвинена рефлексивність. Останню визначимо як психічна властивість, здатність до самосприйняття змісту своєї власної психіки і його аналізу, до розуміння психічних особливостей інших людей (Карпов, 2003).

Таким чином, проблема нашого дослідження: чи існує взаємозв`язок високо розвинутою рефлексивності і агресивності. Концептуальна модель: рефлексивність при високому ступені розвитку через активізацію своєї диференціює функції сприяє суб`єктним, довільному контролю агресії, ингибиции негативних емоцій, результатом чого є стабілізація емоційної сфери, низький рівень агресивності (Карпов, 2003).

Як додатковий чинник виступає підлогу (Берон, Річардсон, 2001), соціальний статус, вік (Реан, 1996), темперамент, повнота сім`ї та тип батьківського відносини при розвитку особистості (Налчаджян, 2007). Таким чином, гіпотеза дослідження: якщо у людини високо розвинена рефлексивність, то у нього низький рівень агресивності. Відзначимо, що незалежна змінна (рефлексивність) реєструється методикою діагностики А. В. Карпова, В. В. Пономарьової, залежна змінна (агресивність) - А. Ассінгера. Спосіб контролю темпераменту і типу батьківського відносини - "Тест-опитувальник

Г. Айзенка EPI "і" ОРО "А. Я. Варга, В. В. Столина. Також всі випробовувані студенти чоловічої статі, 17? 22 роки, з повних батьківських сімей (шляхом створення константних умов контролюються дані додаткові змінні).

В експериментальну групу увійшло 9 студентів КДМУ з високими значеннями рефлексивності, в контрольну - 24 з низькими. Для обробки отриманих даних використовувалася "STATISTICA 6.0".

Результати дослідження показують, що високо розвинена рефлексивність пов`язана з агресивністю, причому залежність обернено пропорційна: у осіб з вищою рефлексивностью низька агресивність і навпаки. Подібний висновок підтверджує висунуту гіпотезу, пояснюється виходячи з концептуальної моделі роботи. Відносно додаткових змінних відзначимо, що агресивність не пов`язана з характеристикою темпераменту "нейротизм", з впливом п`яти аспектів батьківського відносини методики "ОРО". Однак спостерігається її зв`язок з темпераментальні екстраверсія.

Можливо, рефлексивність здатна компенсувати вплив перерахованих вище додаткових змінних, а фактор екстраверсії-інтроверсії є більш відокремленим як загальна спрямованість реакцій індивіда. При цьому міра їх диференційованості може бути незалежною від спрямованості: і екстраверт здатний добре усвідомлювати свої реакції, і інтроверт, а варіанти агресивності при даних типах різні, на що вказується в ряді робіт (Налчаджян, 2007). Приводиться дослідження підтверджує зворотний зв`язок рефлексії і агресії, зведених в ранг властивостей особистості. Однак цікава і динамічна сторона цієї залежності. Вона стане предметів наших подальших досліджень.

Чернишкова Е. Ю.