Когнітивні і поведінкові характеристики толерантності

В даний час толерантність є однією з центральних проблем адаптації людини в зв`язку з почастішанням міжособистісними, міжнаціональними конфліктами в російському суспільстві. Дана проблема носить комплексний характер, що проявляється в необхідності розглядати цей феномен в контексті особистісних якостей і особливостей мислення, що впливають на поведінку людини.

Цікавим є вивчення феномена толерантності у взаємозв`язку з когнітивними стилями, що впливають на характер переробки інформації, і інтелектуальними стилями, що відображають індивідуально своєрідні способи постановки і вирішення проблем.

У зв`язку з тим, що толерантність передбачає прийняття іншої людини, можна припустити, що продуктивна самоактуалізація сприяє розвитку людини як особистості, що проявляється в толерантну поведінку по відношенню до оточуючих людей.

Дослідження проходило протягом двох років, в ході якого взяли участь студенти I і III курсів гуманітарних, технічних, економічних спеціальностей НГТУ (n = 503).

Використовувані методики: для визначення рівня толерантності методика, розроблена на кафедрі Піп НГТУ в рамках ФЦП "Формування установок толерантної свідомості і профілактика екстремізму в російському суспільстві (2001 - 2005)" - "Порівняння схожих малюнків" Дж. Кагана для визначення когнітивного стилю "імпульсивність / рефлексивність "(враховувалося загальний час, витрачений на виконання завдання, і кількість правильних відповідей - параметр точності) - тест А.А. Алексєєва і Л.А. Громової для визначення інтелектуального стилю (синтетичний, ідеалістичний, прагматичний, аналітичний, реалістичний стилі мислення) - тест САМОАЛ Н.Ф. Калиною для визначення ступеня самоактуалізаціі- багатофакторний особистісний опитувальник FPI.

Нами була прийнята гіпотеза про взаємозв`язок толерантності з когнітивним стилем "імпульсивність / рефлексивність".

Були отримані неоднозначні результати: між показником толерантності та параметром точності в вибірці I курсу технічних спеціальностей виявлено прямий зв`язок (r = 0,22, plt; 0,05, r - коефіцієнт кореляції Пірсона), але на III курсі технічних спеціальностей - обернена залежність ( r = - 0,23, plt; 0,05). Виходить, що когнітивний стиль "імпульсивність / рефлексивність" пов`язаний з процесом сприйняття, але не визначає спосіб дії в конфліктній ситуації.

Оскільки існує ієрархія стилів мислення: когнітивні, інтелектуальні, епістемологічні (М.А. Холодна, 2002), цікаво простежити взаємозв`язок толерантності з інтелектуальним стилем мислення і ступенем самоактуалізації.

Нами виявлено, що значення толерантності мають прямий зв`язок з показниками самоактуалізації - "орієнтація в часі" (r = 0,20, plt; 0,05), "цінності" (r = 0,38, plt; 0,01), " погляд на природу людини "(r = 0,20, plt; 0,05) і зворотний зв`язок зі шкалою" саморозуміння "(r = - 0,21, plt; 0,05). Також виявлена взаємозв`язок показника "погляд на природу людини" і аналітичного стилю (r = 0,22, plt; 0,05).

Звідси можна зробити припущення, що аналітичний стиль сприяє осмисленню конфліктної ситуації. Ймовірно, для толерантної особистості характерно прийняття цінностей самоактуализирующейся особистості, позитивний погляд на природу людини, але в групі з високою толерантністю тільки 23% студентів мають високі значення самоактуалізації. Можливо, що домінування толерантних установок передбачає орієнтацію на оточуючих. Однак у 21% високотолерантних це відбивається на низькому рівні саморозуміння і схильності відмовлятися від своїх потреб на користь оточуючих.

Є актуальним аналіз феномена толерантності у взаємозв`язку з особистісними якостями, що забезпечують процес соціальної адаптації.

В результаті були отримані значимі зворотні зв`язки між толерантністю і шкалами FPI - спонтанна агресивність, реактивна агресивність, емоційна лабільність, - і прямий зв`язок з врівноваженістю (r = 0,41, plt 0,001). Однак в групі з високою толерантністю є випробовувані, які мають високі значення невротичности (33%), агресивності (47%), дратівливості (53%). У зв`язку з цим ми припустили, що толерантність як особистісна якість має дві складових - зовнішню (позиція позитивного ставлення до людей) і внутрішню (здатність переносити несприятливі впливу без порушень адаптації). В даному дослідженні виявлено, що толерантність як домінуюча установка може супроводжуватися розвитком невротичности, що може створювати передумови для виникнення психосоматичних порушень, неконгруентності взаємодії з оточуючими і перешкоди самоактуалізації особистості.

Рудихіна О.В.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!